НТШ у світі: діяльність і майбутнє

Уляна Плавущак-Підзамецька

Відбулася 3-тя ювілейна конференція у рамках відзначення 150-ліття НТШ в Україні та 75-ліття НТШ в Канаді: «Наукове товариство ім. Шевченка по світі: діяльність і майбутнє». Ця онлайн-подія вперше за багато років зібрала голів та представників Товариства з країн, в яких воно має свої краєві організації. Голова НТШ Канади д-р Марта Дичок привіталa учасників у значущий 780-й день розв’язаної Росією війни в Україні й подякувала мґр Уляні Пасічник, референтці конференцій НТШ Канади, та її комітету за організацію конференції. Модератором була д-р Анна Ференц, 1-ша заст. голови НТШ Канади. Виступали: д-р Лідія Бойчишин, НТШ в Україні; д-р Галина Гринь, НТШ в США; д-р Стефан Дуніковський, НТШ в Європі; д-р Владислав Ґрешлик, НТШ в Словаччині, і проф. Марко Павлишин, НТШ в Австралії (надіслав відеозапис).

Д-р Бойчишин (НТШ в Україні) пояснила, що в них найбільш дієві секції – медична, математична, хімічна, природознавча, термінологічна, а також секція інформатики й Інститут колекціонерства. НТШ в Україні вважається єдиною українською інтелектуальною-науковою установою, вільною від будь-якого ідеологічного тиску. Д-р Бойчишин розповіла про відновлення НТШ 1992 року в підтримку національного відродження української держави. Осередки розташовані по всій країні, одначе біля десяти з них перестали функціонувати за минулий рік. Серед найактивніших – Київ, Тернопіль, Волинь. Головна діяльність – видавнича: з 1990-х дотепер видано понад 850 фахових книжок. Також видають різноманітну періодику. Зауважила, що Scopus рейтинг видань Товариства постійно зростає. Розказала про особливу та дуже успішну програму ювілейних святкувань, які відбувалися в змішаному форматі. Видано ювілейну книгу; проведено ювілейну сесію з НАНУ – вперше від часу відновлення НТШ в Україні; зорганізовано виставку, яку відвідало поверх 10 тисяч осіб, включно з молоддю; відбуто круглий стіл на тему «Перша національна наукова бібліотека України – перервана історія». Тепер члени НТШ в Україні працюють над 6-м томом «Енциклопедії НТШ», продовжують нові дослідження (д-р Р. Кушнір, д-р А. Фелонюк), офіційно співпрацюють з НАНУ, сподіваються на продовження плідної співпраці з Українським бібліотечним товариством в Торонто. НТШ в Україні – інтелектуальний фронт в подальшій боротьбі за українське майбутнє, і тому члени Товариства постійно заохочують нових молодих науковців.

Д-р Гринь (НТШ в США) описала історію організації, заснованої 1940 р., яка діяла від імені України, коли держава перебувала під радянською владою до 1990 року. Навіть із відновленням НТШ в Україні НТШ у США не сповільнило своєї діяльності, а з часу російського вторгнення стало ще активнішим. На сьогоднішній день начисляє 426 членів. Крім головного осередку в Нью-Йорку, активно діють осередки в Детройті, Вашингтоні та Філадельфії. Американський контекст відрізняється тим, що багато членів Товариства живуть за межами великих міських центрів і тому діють індивідуально. Регулярно відбуваються різні доповіді, які транслюють онлайн. НТШ намагається залучити нових молодих науковців – у зв’язку з цим долучаються щораз більше членів і потенційних членів, які не володіють українською мовою. Технічна та природознавча секції дуже активні, а також мистецтвознавство і музикологія. Також зростає число членів-україністів, що впливає на подальший розвиток Товариства. Вся наукова робота є фаховою. Одначе комісії як такі переважно адміністративного порядку. Завдяки передбачливості фундаторів економічна база організації забезпечена. Товариство має будинок у Нью-Йорку з бібліотекою, яка налічує 30 000 книжок, і поважну колекцію періодики (432 фонди). Це ресурси переважно з україністики, зокрема діаспорної. Дублікати матеріалів висилають до бібліотек в Україні. На даний момент ще опрацьовуються путівники, на місці діє архівіст. НТШ в США веде свій власний веб-сайт, де бібліотека має свою окрему сторінку. За минулі 20 років Товариство підготувало 38 публікацій. З нагоди 200-ліття Т. Шевченка видано 2-й том із серії «Тарас Шевченко в критиці». У роботі сім книг про Тараса Шевченка у спогадах – з них дві вже побачили світ, а дві готуються до друку. Інші важливі видання: зібрані твори П. Куліша у співпраці з видавництвом «Критика», Інститутом літератури при НАНУ та Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Відновлено видання «Записки НТШ» (наразі видано два томи) в двох мовах (укр./англ.). Періодично виходить організаційний бюлетень. Триває праця над «Енциклопедією української діаспори». Разом із Центром демографічних та соціологічних досліджень підготовано «Атлас українців в США». Ювілейну конференцію планується на травень цього року. Як і в інших країнах, видають стипендії на публікації та дослідження.

Д-р Дуніковський (НТШ в Європі [Франція]) з’ясував загальну історію НТШ. Наголосив, що Товариство із самого початку та по сьогоднішній день поділяє Шевченкові ідеї й ідеали. Організація діяла і діє як справжня академія наук. У Франції НТШ було засновано 1950 р. у м. Сарсель під проводом проф. Володимира Кубійовича. З професором Кубійовичем редакція «Енциклопедії українознавства» (ЕУ2) перейшла до Сарселю. Кошти друку покривала Німеччина. Робочий штаб енциклопедії оплачувався дотаціями УГКЦ та членами української еміграції. За таких складних обставин видання ЕУ (1 і 2) були величезними досягненнями. 1950 року придбано оселю. У тих роках ще діяли Комісія допомоги українським студентам, Інститут заочного навчання УВУ та Східний конгрес УГКЦ. Сьогодні питання НТШ в Європі екзистенційне. Будинок поки що належить до юридичної структури Суспільної служби, і його повернення НТШ досі вирішується в суді. Одначе НТШ мусить платити оренду, а будівля у жалюгідному стані. Невідомо, що буде з бібліотекою й архівами, які зазнали шкоди через неремонтований дах. Фінансовий стан непевний, бо приплив пожертв мінімальний. Щодо наукової сторони, НТШ в Європі не отримало картотеки колишніх членів і не успадкувало контактів з науковим світом, тому доводиться створювати нові зв’язки. Останнім часом Товариство намагається залучити нових членів, зокрема молодих, та перебудуватися.

Д-р Владислав Ґрешлик (НТШ в Словаччині) зазначив, що словацьке Товариство справляє своє 30-річчя. З другої половини ХХ століття воно здійснює ґрунтовну наукову співпрацю. Наприклад, видання відомого фольклориста й українознавця д-ра Миколи Мушинки підтримувало Товариство в Сарселі. Після смерті проф. Кубійовича ця співпраця перейшла в Канаду. Зі заснуванням НТШ в Словаччині відновлено також зв’язок з Україною. Завдяки всім цим контактам воно могло отримувати закордонну фінансову підтримку. Одначе ситуація на даний момент не найкраща, бо підтримки з боку держави немає. Тому членам НТШ доводиться бути водночас членами Асоціації україністів Словаччини й інших установ. Все ж відбуваються щорічні наукові конференції, також вчені беруть участь у інших наукових заходах в Європі та Україні. Основний напрям роботи – етнологія. Видавнича справа уможливлюється завдяки громадській підтримці та добровільній праці членів. В останні роки діяльність дещо зменшилася, бо члени словацького НТШ переважно пенсійного віку, одначе завжди є надія на поповнення рядів новими молодшими науковцями. На сьогодні в Товаристві 21 член, з яких більшість займається україністикою, та один фізик.

Проф. Марко Павлишин (НТШ в Австралії) розповів про історію української еміграції до Австралії. Поінформував про фундаментальну роботу Євгена-Юлія Пеленського, українського бібліографа, літературознавця, видавця, педагога, видатного пластуна, дійсного члена НТШ, засновника Товариства в Сіднеї (Австралія) 1950 року (голова НТШ в Австралії 1950–1956 р.). Розповів про інших визначних членів (напр., Дмитра Нитченка-Чуба). НТШ в Австралії тісно і тривало співпрацює з іншими українськими організаціями країни, зокрема у видавничій сфері. Протягом існування Товариства його члени друкувалися в різних професійно-наукових часописах зі своїх дисциплін. Окремі осередки були засновані в Аделаїді 1965 року та в Канберрі 1971-го. У 1980-х роках Товариство розширило свої зв’язки з іншими науковими установами, особливо з університетами, а в 1990-х розвинуло співпрацю з НТШ й іншими науковими установами в Україні, особливо з НАНУ. Останніми роками НТШ в Австралії провело п’ять конференцій з історії українознавства. Серед найбільших заходів можна назвати конференції на теми «Україна у контексті Іншого» (Університет ім. Монаша, Мельбурн, 2003 р.) та «Право, політика, культура й історія в незалежній Україні» (Аделаїдський університет, 2009 р.). Члени займалися збором коштів на підтримку видання «Енциклопедії українознавства», працювали над «Енциклопедією української діаспори» (першим було видано 1995 року 4-й том про діаспору з Австралії, Азії та Африки). У 1990 році створено Асоціацію україністів Австралії (пізніше включили і Нову Зеландію), до якої ввійшли п’ять членів НТШ. На сьогоднішній день НТШ в Австралії зорганізувало 80 доповідей, між ними особливо успішну онлайн-конференцію в Мельбурнському університеті 2022 року, ще перед війною в Україні. Як дотепер, так і на майбутнє НТШ в Австралії зосереджує свою увагу на україністиці та на підвищення обізнаності про цю сферу досліджень.

Діячі НТШ. Світлина 1898 року.

Серед важливих питань, порушених під час дискусії, були такі:

Чи існує певне дублювання в роботі НТШ і НАНУ?

З’ясовано, що це дві різні інституції: НТШ виконує громадську популяризаційно-просвітницьку функцію, а НАНУ – дослідницьку. Важливість НТШ ще й у тому, що Товариство мережує українських вчених, щоб Україна їх не втратила. Сьогодні НТШ вступає в нову етап діяльності: розвиток українського генофонду. Крім того, видання Товариства мають унікальну вартість (напр., «Записки НТШ»). Останніми роками в Україні ряди НТШ поповнюються молодими педагогами через вимоги атестації, що збагачує та урізноманітнює членство. До речі, Товариство – єдина установа в Україні, яка пропонує таке середовище. Натомість НАНУ є місцем професійної праці, яке останнім часом зазнало значного скорочення персоналу та зниження зарплат. Водночас НТШ, яке базується на скромних членських внесках і пожертвах (а під час війни майже не має доходів), зберігається і наполегливо продовжує свою роботу без державної допомоги. І хоч приміщення НТШ потребують ремонтів, його члени працюють інтенсивно з надією на краще майбутнє.

Яка роль НТШ у протидії історичним російським наративам?

Було зазначено, що успіхи української сторони визначити важко, хоча докази знаходяться по всіх комунікаційних каналах. Дуже допомагають авторитетні видання про українську історію англійською й іншими мовами, також держава докладає зусиль у цьому напрямі. У зв’язку з тим зауважено, що в науці мають існувати санкції супроти російських вчених, бо наука не є поза політикою. Приклад цього – коли українські аспіранти здержуються подавати свої матеріали на конференції, де в журі є російські науковці. Та світові видання не всі співпрацюють з Україною, бо, мовляв, наука існує виключно заради науки. Таке ставлення часто зустрічається в колах європейських та міжнародних наукових асоціацій. НТШ робить усе можливе для підтримки інформаційно-просвітницького фронту.