Оголошено переможців цьогорічної стипендії НТШ в Канаді.

Наукове Товариство ім. Шевченка в Канаді (НТШ) має приємність повідомити про призначення двох важливих нагород у 2024 році.

Перша нагорода – щорічна стипендія в сумі до $5000 на досліди і написання наукової статті (українською, англійською чи французькою мовою) на українсько-канадську тему. Цього року пріоритет мали дослідження з питань культури, особливо образотворчих мистецтв та музики. Перевага надавалася дослідженням про внесок українських мистців до світової культурної спадщини та внесок українців у формування та розвиток культури Канади.

Лавреатка цьогорічної стипендії – д-р Лада Цимбала, членкиня НТШ в Україні (під час тимчасового перебування в Едмонтоні (Канада) з вересня 2022 – липня 2023 р. брала активну участь у роботі НТШ в Едмонтоні).

Від 1999 дотепер д-р Цимбала є доцентом катедри історії та теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв.

У 2003 р. д-р Цимбала стала кандидатом мистецтвознавства при Львівській національній академії мистецтв із спеціялізацією з декоративно-прикладного мистецтва.

Тема її дисертації: «Золототкацтво Галичини XVIII – першої третини XX ст. (історія, типологія, художньо-стильові особливості)». Д-р Цимбала є авторкою численних наукових монографій, журнальних статей, запрошених лекцій, доповідей на конференціях та інших презентацій.

Нагороджений НТШ Канада проєкт д-рки Цимбали – дослідження та написання наукової статті на тему: «Вадим Доброліж: Творчість мистця у канадському соціокультурному дискурсі». Як описує дослідниця, Вадим Доброліж – унікальний багатогранний український мистець, що здобув професійну мистецьку освіту в відомому Київському художньому інституті у 30-х рр. ХХ ст., а по приїзді до Канади у 50–60-х рр. ХХ ст. спричинився до формування цілісної моделі українського сакрального мистецтва в Альберті (оформив інтер’єри більш ніж 50 церков), проявив себе як успішний сценограф, декоратор багатьох едмонтонських театральних вистав, оформив низку інтер’єрів готельних і ресторанних комплексів та громадських приміщень, організовував низку мистецьких подій в українській громаді міста, формуючи унікальний мистецький образ Едмонтона.

Як пояснює д-р Цимбала, діяльність художника-живописця з академічною освітою, який упродовж періоду Другої світової війни став відомим своїми живописними портретами, виконаними в таборi для переміщених осіб Гайденав неподалік від Гамбурґа (Німеччина), після переїзду до Канади значно змінилася. У суспільстві великих вигод, де в повоєнний час велися грандіозні міські забудови, формувалася інфраструктура міських розваг та споживацької культури, затребуваність мистця з академічним світоглядом змінюється на затребуваність мистця-декоратора, дизайнера міських свят та оформлювача вітрин і показів моди у великих крамницях. Але попри численні започатковані та реалізовані проєкти мистця і створення посмертного (1973 р.) фонду ім. Вадима Доброліжа, його мистецька спадщина й до сьогодні залишається мало дослідженою. У науковій статті д-ра Цимбали розглядається вирішення проблематики кореляції образотворчого (сакрального) мистецтва в творчості Вадима Доброліжа з його дизайнерськими проєктами, обумовленість художніх особливостей творів мистця модними тенденціями та смаками споживачів у середовищі діяспори, а також внесок мистця в історичну та культурну спадщину Канади.

Другу нагороду, ґрант на публікацію у розмірі $5000, було надано Канадському інституту українських студій (КІУС) для видання англомовного перекладу документальної історії Павла Христюка – «Замітки і матеріяли до історії української революції: 1917–1920 рр.» («The Ukrainian Revolution, 1917–1919: A Documentary Analysis» by Pavlo Khrystiuk).

Як описує КІУС, англійський переклад цього надзвичайно важливого науково-документального дослідження ранніх етапів української революції 1917–1921 років, вперше опублікованого у Відні в 1921–1922 роках, є унікальною розповіддю від першої особи про події української революції, що розпочалася в 1917 році, та про українську державу, яка була створена в результаті цієї революції й отримала міжнародне визнання центральних держав у лютому 1918 року з підписанням Брест-Литовського мирного договору. Ці дві історії були майже невідомі історикам Жовтневої революції 1917 року, яку прийнято вважати «російською» революцією. Ця об'ємна, понад 1000-сторінкова книга (яка, найімовірніше, буде надрукована у двох томах), буде опублікована в англійському перекладі Алана Рутковського і включатиме вступне слово покійного професора Марка фон Гаґена, а також численні наукові примітки й анотації.