Ухвалення закону вже засудили в Брюсселі та Вашінґтоні.
Парламент Грузії подолав президентське вето на закон «Про прозорість іноземного впливу» – чи, як його коротко називають, закон про іноаґентів. Про це повідомив грузинський інформаційний портал Apsny.ge. 84 депутати від правлячої партії «Грузинська мрія» проголосували «за», четверо парламентарів висловилися «проти». Опозиція відмовилася брати участь у голосуванні.
Голосуванню, яке опозиція вважає «зрадою країни» та «найганебнішим кроком в історії незалежної Грузії», передували кілька годин дискусії у залі пленарних засідань. Незважаючи на зростання опору всередині країни, оголошення санкцій з боку США і попередження від Брюсселя про те, що ухвалення закону ускладнить євроінтеґрацію Грузії, правляча партія все ж не відмовилася від подолання вето.
На думку опозиції, цей закон руйнує активне громадянське суспільство та свободу слова в країні, а також перешкоджає багаторічній мрії Грузії про вступ до Євроунії, незважаючи на те, що кілька місяців тому їй було надано статус кандидата в члени ЄУ. За твердженням опозиційних політиків, закон допоможе «ізолювати країну від Заходу та повернути її під російський вплив».
Засідання парламенту відбувалося на тлі масових протестів у Тбілісі. З середини квітня такі акції відбуваються щодня по всій Грузії, причому деякі з них, за різними підрахунками, налічували до двохсот тисяч маніфестантів. Акція 28 травня проходила під гаслом «Ми не житимемо за російським законом!».
Тепер документ буде знову надісланий президентці Саломе Зурабішвілі на підпис. Якщо вона не підпише закон у встановлений термін, його буде оформлено й опубліковано спікером парламенту Шалвою Папуашвілі. Після цього міністерство юстиції та Національне агентство публічного реєстру протягом 60 днів мають створити реєстр «Організацій, які представляють інтереси іноземних сил».
Якщо організація відмовиться реєструватися як іноаґент (а багато хто вже присягнув цього не робити), закон дозволяє міністерству юстиції проводити регулярний «моніторинг» і накладати на такі організації великі штрафи. Нечіткі положення щодо повноважень влади в царині моніторингу викликали побоювання, що вони можуть бути використані для обмеження роботи провідних неурядових організацій, включно зі спостерігачами під час виборів. Закон також дозволяє владі запитувати найбільш конфіденційні персональні дані як у організацій, так і в приватних осіб, визнаних іноаґентами, та накладати на них штрафи у разі відмови.
Ухвалення закону вже засудили в Брюсселі та Вашінґтоні. «Європейська Унія глибоко шкодує, що парламент Грузії вирішив подолати вето президента на закон "Про прозорість іноземного впливу" та проіґнорувати детальні юридичні аргументи Венеційської комісії, які призвели до чіткої рекомендації скасувати цей закон», – заявив верховний представник ЄУ зі закордонних справ та політики безпеки. Жозеп Боррель. Він нагадав, що закон суперечить основним принципам та цінностям ЄУ, а його набуття чинності «надасть негативного впливу на шлях Грузії до ЄУ».
Речник Держдепартаменту США Метью Міллер (Matthew Miller) заявив, що закон «кинув країну в кризу і загрожує її історично міцним зв'язкам зі США». «Сполучені Штати засуджують ці дії. Прикро, що лідери Грузії вирішили відмовитися від кроків, необхідних для розвитку Грузії та руху країни у західному напрямку, якого прагне її народ», – зазначив він.
28.05.2024