Не кіно

Десь проходив Каннський фестиваль, а десь відбувалися бойові дії, коїлися військові злочини і йшла підготовка до мирної конференції. Огляд подій тижня в Україні.

Звернення тижня

Президент Зеленський періодично згадує про своє кінематографічне минуле і візуалізує власну діяльність. Руїни поліграфічного підприємства в Харкові Верховний Головнокомандувач використав як тло для відеозвернення до очільників США та Китаю Джо Байдена і Сі Цзіньпіна з закликом особисто приїхати на «Глобальний саміт миру», який Україна організовує у Швейцарії в середині червня. У розбомбленій книгозбірні загинуло семеро людей і згоріли десятки тисяч книг. В цьому контексті Зеленський сказав Байдену і Сі: «Ми не хочемо, щоб так само, як ці книжки, згорів Статут ООН. Сподіваюся, не хочете й ви. Будь ласка, проявіть ваше лідерство в наближенні миру – дійсно миру, а не паузи між ударами».

Звернення було записане англійською мовою – і зрозуміло, до кого з лідерів воно було скероване насамперед. Напередодні з Вашингтона долинула інформація про те, що Штати в Швейцарії будуть «потужно представлені». Відсутність конкретного прізвища, хто ж саме буде тою «потугою», стало причиною для занепокоєння Києва, бо на саміті українці хочуть бачити саме перших осіб, слово і дії яких найбільш вагомі. Причиною, яка не дасть змоги Байдену бути 15–16 червня в швейцарському Люцерні, є початок передвиборчої кампанії в США і, за інформацією Bloomberg, саме в цей час президент разом з Джорджем Клуні та Джулією Робертс збиратиме кошти на вибори в Каліфорнії.

Міжнародне тижня

Після резонансної заяви про можливість участі французьких збройних сил в українсько-російській війні на стороні ЗСУ Емманюель Макрон дещо збавив оберти, і цікавою від нього була лише пропозиція «олімпійського перемир’я». З такою ініціативою господар цьогорічного найбільшого спортивного дійства звернувся до президентів України і РФ. Від обох отримав відмову, бо якщо українці візьмуть паузу в бойових діях, то росіяни цим скористаються, і наслідків собі краще не уявляти. У Кремлі включили «режим "фарисейство"» і відповіли, що оскільки РФ було усунуто від участі в Олімпіаді в Парижі, вона не зобов'язана дотримуватися принципів Міжнародного олімпійського комітету. Новий заклик до миру Макрон оприлюднив у Берліні після розмови з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. «Стояти сьогодні на боці миру означає надавати силу закону. Мир – це не капітуляція. Мир – це не відмова від принципів. Мир означає надання країні можливості захистити свої кордони та суверенітет», – сказав президент Франції.

Слова Макрона можна розглядати як реакцію на дуже гучне інтерв'ю генсека НАТО виданню The Economist. Столтенберґ невдовзі покидає свій пост, а це дає йому можливість бути більш відвертим. Тому поки що чинний генсек дорікнув європейцям за зрив поставок вже обіцяних боєприпасів і закликав: «Настав час, щоб союзники подумали, чи варто їм скасувати деякі обмеження, які вони наклали на використання зброї, яку вони пожертвували Україні. Особливо зараз, коли багато бойових дій точаться на Харківщині поблизу кордону, заборона Україні використовувати цю зброю проти законних військових цілей на території Росії дуже ускладнює їм захист… Це загарбницька війна Росії проти України. Україна має право захищатися. І це включає завдання ударів по цілях на території Росії».

Найемоційніше сприйняли тверезі думки норвежця в Італії. Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні Столтенберґа згадала в тандемі з Макроном і заявила: «Я не знаю, чому Столтенберґ так говорить. Ми повинні бути дуже обачними... Я згадую Макрона. Я раджу більше обачності». Слова прем’єрки були продовженням вимоги міністра закордонних справ країни Антоніо Таяні: «Вибір Києва – це вибір Києва. Ми не відправимо італійського солдата в Україну, а військові інструменти, які надсилає Італія, використовуються всередині України. Ми працюємо заради миру». Й апофеозом італійської перестрашеності став лідер партії Італійські ліві Нікола Фратоянні, який звинуватив Столтенберґа у використанні безвідповідальних та небезпечних слів і заявив: «Ми стоїмо перед черговим кроком до воєнної ескалації. Справжнє безумство, яке ставить світ на межу атомної війни».

Трохи італійцем виявився і канцлер ФРН Шольц, який оголосив, що робить усе для «запобігання переростанню конфлікту у велику війну». Правда, потім стало відомо про передачу німцями систем Iris-T, тому миротворчі пасажі гера Олафа можна пропустити повз вуха.

Італія від РФ відносно далеко і може собі поки що дозволити пацифістську риторику – сусіди країни-агресора в плані ставлення до неї більш адекватні. Міністр оборони Швеції Поль Джонсон в інтерв'ю був однозначним: «Україна зазнає незаконної, агресивної війни з боку Росії. Згідно з міжнародним правом, Україна має право захищатися воєнними діями, спрямованими на територію противника, якщо вони відповідають законам війни. Швеція підтримує міжнародне право та право України на захист». Крім того, Spiegel поширив інформацію, що Естонія, Латвія, Литва та Польща можуть ввести свої війська в Україну, якщо РФ досягне серйозних успіхів на фронті. Поки що високопосадові джерела Spiegel говорять про таку можливість на правах анонімності.

ІПСО тижня

Російські пропагандисти не могли не вчепитися до дати 20 травня, після якої, на їхню думку, легітимного Президента в Україні нема. У виступах соловйовоскабєєвих словосполучення «прострочений президент» було найделікатнішим – а все тому, що 20 травня 2019 року відбулася інавгурація шостого Президента, згідно з Конституцією термін повноважень голови держави становить п’ять років, отже Зеленському з поста треба йти.

Звертати увагу на все випродуковане ротом росіянами в телевізорі та з різноманітних трибун після того, як вони своєю власною конституцією підтерли все, що можна, – дурного робота, але юридичний казус з нашим Основним законом таки є. Проводити вибори під час дії воєнного часу згідно з Конституцією не можна, проте це стосується лише парламентських виборів – про президентські вибори під час воєнного стану нічого не говориться. Отже треба провести – але як реалізувати волевиявлення під ракетними й артилерійськими обстрілами, відповіді нема. Передача повноважень спікерові Верховної Ради виглядає нібито законною, але мати варіант в.о.президента під час повномасштабної війни, дуже поганий.

Для простого виборця на юридичних тонкощах знатися необов’язково, після війни все потлумачать правники. Поки що тому самому виборцю варто дійти висновку – якщо про нелегітимність і узурпаторство найголосніше волають небензі, лаврови і сімоньяни, то ситуація не критична. А найцікавіше почнеться, коли росіяни знайдуть в Ростові Януковича, нагадають йому, що він єдиний легітимний, й інформаційно-психологічна операція набере нових барв.

Секретар тижня

З керівників вітчизняних силових органів відносну непублічність зберігав секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко. Майданчиком для свого виходу в ефір він обрав Форум регіону Балтійського моря «НАТО 2024 й Арктична Європа». У своєму відеозверненні секретар РНБО не оминув увагою все той же «Глобальний саміт миру», якому дав визначення – «справжній дипломатичний трек, який має всі шанси сприяти досягненню справедливого миру». Червневими подіями, на які Київ покладає великі сподівання, не обмежився і згадав, що в липні відбудеться саміт НАТО, надії на який також неабиякі. «Ми свідомі, що вступ не відбудеться завтра, але вже запрошення охолодить багато гарячих голів у РФ. Воно сприятиме деескалації, а не стане конфронтаційним кроком. Досвід Бухарестського саміту 2008 року чітко довів – у відносинах з Путіним чітка визначеність стабілізує ситуацію, а її відсутність провокує Росію на агресивні кроки», – поділився геополітичними роздумами Литвиненко.

Нічого особливо несподіваного секретар Радбезу не сказав, але продемонстрував себе незлим комунікатором, і в спілкуванні з учасниками Форуму маленьких непорозумінь, як це сталося в недавньому інтерв’ю керівника ГУР Буданова New York Times, не сталося.