Він вважається одним із гуру світової дипломатії, хоча експерти визнають, що його позиція далеко не завжди була конструктивною.
Гуру американської дипломатії, лауреат Нобелівської премії миру, колишній державний секретар Сполучених Штатів Генрі Кіссінджер помер у своєму будинку в Коннектикуті на 101-му році життя. Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters із покликом на інформацію його консалтингової фірми Kissinger Associates.
Його справжнє ім’я Гайнц Альфред Кіссінджер (Heinz Alfred Kissinger). Він народився в єврейській сім'ї у баварському місті Фюрті 27 травня 1923 року. Наприкінці 1930-х його родина еміґрувала до США, рятуючись від переслідувань нацистів.
У 1943 році Генрі Кіссінджер був призваний до армії і завдяки знанню німецької мови зарахований до розвідки 84-ї піхотної дивізії. У 1945–1946 роках займався денацифікацією та розшуком колишніх есесівців у Німеччині.
У 1950 році Кіссінджер з відзнакою закінчив Гарвард і майже 20 років робив успішну кар'єру професора й експерта.
У січні 1969 року тодішній президент США Річард Ніксон, одразу після своєї інавґурації, запропонував Кіссінджерові як уже відомому аналітикові посаду свого помічника з національної безпеки. У 1973 році Кіссінджер єдиний раз в історії США зосередив в одних руках обидві ключові зовнішньополітичні посади – радника з питань безпеки і державного секретаря, зберігши це виняткове становище і за наступника Ніксона Джеральда Форда.
Погляди Кіссінджера на зовнішню політику формувалися в роки протистояння двох наддержав, США та СРСР. Він був прихильником так званої Realpolitik – політики лавірування та пошуку можливого, найчастіше на шкоду принципам. Таким він залишився до свого останнього дня, що неодноразово демонстрував в минулі роки. Він відіграв значну роль у зближенні Сполучених Штатів та Китаю: Кіссінджер згодом зазначав, що метою цієї політики було створення противаги СРСР.
З початком російської аґресії в Україні Кіссінджер зайняв абсолютно неконструктивну позицію, навіть, можна сказати, шкідливу. Він виступав за умиротворення Кремля, за його право мати свої «зони впливу». Кіссінджер неодноразово зустрічався з Путіним, востаннє – 3 лютого 2016 року в Москві. У публічних висловлюваннях ветеран світової політики хоч і критикував російську анексію Криму, але закликав не поспішати з допомогою Україні, не приймати її до НАТО.
Цю свою позицію від підкоригував щойно після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, у травні 2022 року він закликав Київ піти на територіальні поступки та розпочати мирні перемовини з Москвою. Проте вже через кілька місяців дипломат виступив за відмову від таких поступок та підтримав вступ України до НАТО.
30.11.2023