Серед постанов 95-ї сесії Архиєрейського синоду УГКЦ в Україні, що відбувся з 7 по 18 листопада ц.р. у Зарваниці, був пункт про необхідність нового офіційного перекладу УГКЦ Святого Письма українською мовою, що буде називатися "Київська Біблія": "Поблагословити початок роботи над новим офіційним перекладом УГКЦ Святого Письма українською мовою під назвою «Київська Біблія». Просити Отця і Главу УГКЦ створити команду перекладачів — спеціалістів з біблійного богослов’я для здійснення цього перекладу".
Хоча постанова набуває чинності 1 грудня ц.р., Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав своїм вчорашнім Декретом (тобто від 28 листопада) заснував координаційну групу, яка працюватиме над цим перекладом.
ДЕКРЕТ
заснування
координаційної групи
щодо офіційного перекладу УГКЦ Святого Письма українською мовою
На славу Святої, Єдиносущної, Животворної і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
СВЯТОСЛАВ
Мир вам у Господі!
«Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів Він говорив до нас через Сина» (Євр. 1, 1–2); «… віра із слухання, а слухання через слово Христове» (Рим. 10, 17). Такими словами Апостол народів пояснював важливість для віруючих християн Слова Божого.
Документ ІІ Ватиканського собору «Dei Verbum» говорить: «Необхідно, щоб вірні мали широкий доступ до Святого Письма. З цієї причини з самого початку Церква зробила власним давньогрецький переклад Старого Завіту під назвою Септуагінта і завжди вшановує інші східні версії та латинські версії, зокрема ту, яка називається Вульгата. Однак, оскільки Слово Боже має бути доступним для кожного в будь-який час, Церква з материнською турботою дбає про те, щоб відповідні та правильні переклади були зроблені різними мовами, бажано починаючи з оригінальних текстів священних книг» (п. 22).
Тож Слово Боже має бути висловлене сучасною літературною мовою, щоб читачі й слухачі його якнайкраще розуміли та могли відповісти на нього своєю вірою. На жаль, жоден із українських перекладів Святого Письма не містить повноцінного католицького канону.
Розуміючи потребу нового перекладу Святого Письма, ми, владою нам даною, згідно з рішенням №6 Архиєрейського Синоду, який проходив 17–18 листопада 2023 року Божого у відпустовому місці «Зарваниця», та відповідно до Інструкції про впорядкування книговидання в УГКЦ,
засновуємо
координаційну групу
щодо офіційного перекладу УГКЦ Святого Письма українською мовою
та, відповідно до кан. 939, п. 1 ККСЦ, іменуємо її членами таких осіб:
— високоповажного пана Василя БАБОТУ, проф., д-ра — головним науковим координатором проєкту;
— високоповажного пана Олега ПРАВЦЯ, д-ра — науковим координатором зі Старого Завіту/Єврейська Біблія;
— високоповажного пана Василя БАБОТУ, проф., д-ра — науковим координатором зі Старого Завіту/Грецька Біблія (Септуагінта);
— всесвітлішого отця Романа ОСТРОВСЬКОГО, д-ра — науковим координатором із Нового Завіту.
Доручаємо координаційній групі здійснити переклад Святого Письма з єврейської, арамейської та грецької мов на українську під назвою «Київська Біблія». Термін виконання цією богоугодної справи — 10 років.
Переклад Біблії починаємо в час, коли на наших землях триває жорстока загарбницька війна, яку розпочав російський агресор, із великою надією, що Господь дарує нам перемогу і справедливий мир.
Для всіх, хто перекладатиме святі тексти, вимолюємо щедрих Божих благодатей. Прикликаємо на вас та вашу працю Духа Святого, щоб Він просвічував вас та сповнював Своєю мудрістю, аби ви могли перекласти Священне Писання, здійснюючи Божу волю — «щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (I Тим. 2, 4). Вірних нашої Церкви прохаю супроводжувати робочу групу своїми молитвами.
Благословення Господнє на вас!
† СВЯТОСЛАВ
о. Микола Сулима,
канцлер Курії
Верховного Архиєпископа УГКЦ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого преподобномученика Стефана Нового та
святого мученика Іринарха,
28 листопада 2023 року Божого
Отже, головним науковим координатором проєкту і водночас науковим координатором зі Старого Завіту/Грецької Біблії (Септуагінти) Блаженніший Святослав іменував п. Василя Баботу, науковим координатором зі Старого Завіту/Єврейської Біблії — п. Олега Правця, Нового Завіту — о. Романа Островського.
Василь Бабота (Vasile Babota) – українець з Румунії, теології вчився у Львові (Рудно, 1997), Римі та Єрусалимі; 2010 року захистив дисертацію "Інститут хасмонейського верховного священства", нині викладач біблійних дисциплін у папських університетах Риму; автор десятків досліджень на теми:
Інститути біблійного Ізраїлю з акцентом на (первосвященство) і храм(и);
історія періоду Другого храму;
жрецькі тексти Тори;
версії Тори;
єврейська література греко-римського періоду, включаючи сувої Мертвого моря та Йосипа Флавія;
лексикон Септуагінти;
використання та тлумачення Святого Письма в пізньому античному юдаїзмі та ранньому християнстві;
текстологічний критицизм єврейської та грецької Біблії та Нового Завіту.
Члени координаційної групи вже поділилися планами:
«Спочатку плануємо перекласти П’ятикнижжя та історичні книги, Пророчі книги, Іванівський корпус та католицькі послання. Згодом плануємо розпочати наступну частину: Псалми та мудрісні книги, Синоптичні Євангелія, Діяння Апостолів та Павлівський корпус. Вважаємо доцільним видавати окремими томами біблійні книги, що відкриє можливість до ширшого обговорення перекладу та критики, а вже згодом повний офіційний переклад Святого Письма. Також розглядаємо можливість видати переклад біблійних книг з поясненнями.
Для нового перекладу кожної біблійної книги буде призначено одного перекладача бібліста, а в окремих випадках висококваліфікованого філолога зі семітських мов, одного рецензента бібліста та одного рецензента філолога з біблійних мов. Кінцевий текст буде перевірений двома фахівцями української мови.
Нагадаємо, що за останні сто з лишком років видано чотири різні переклади Святого Письма українською мовою.
В УГКЦ офіційним є переклад о. Івана Хоменка (1963 року, з поправками в 1983-му та 2004 роках); отці-василіани, що були юридичними власниками тексту, віддали переклад вінничанина Хоменка на редагування мовній комісії, яка мала більше наблизити його до східного варіанту української літературної мови; це стало трагедією о. Івана, який вважав, що редактори та цензори спаплюжили його переклад, і до кінця свого життя готував друге, виправлене, видання; власне основний закид о. Турконяка до цього перекладу полягав у тому, що його "мова була зросійщена";
Зовсім недавно, в 2020-му та 2023 роках, були видані Українським біблійним товариством представлені переклади о. Рафаїла Турконяка; УГКЦ якось від нього дистанціювалася, хоч інституційно приєдналися до Товариства після його заснування в 1991 році.
Перший повний український переклад був здійснений Пантелеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм, який, крім допомоги Кулішеві в перекладі з мов оригіналу, здійснював перед публікацією мовну редакцію (хоча, звичайно, в цьому плані йому далеко до перекладів окремих книг Євангелія Маркіяна Шашкевича та Антона Кобилянського). Після смерті Куліша переклад семи книг Біблії завершив Іван Нечуй-Левицький.
Крім цих перекладів, є ще переклад Івана Огієнка, критикований найбільше Євгеном Маланюком за побутовий регістр мови, який Олекса Горбач означив "враженням деякої балакучості", а "поетизовані" відхилення від "нормального" мовостилю перекладу – "характеристичними лиш для рос. мови", що "під її впливом і наші східньоукраїнські білінґвісти впроваджують його й до українщини".
Крім цього, є ще кілька українських перекладів Біблії з російського перекладу.
29.11.2023