якщо мені захочеться щоб хтось
– як світло що в ріці пересіклось –
носив кашкет – а я був капелюхом
прим’ятим на колінах і литках
в якому підночовує ріка
в якому сплять в зимі зимові мухи
я би подумав про кармічний стан
про вірш яким би цілий світ зверстав
якби слова зшивалися із фетром
тріщать машинки швейні – бо з цикад –
чекає капелюх на снігопад
разом з сосною і ліванським кедром
якщо мені захочеться в цю мить
вселити в швейну голку світлу нить
знайти когось у жовтих черевиках
в балетках – кедах – просто босоніж
прикинусь капелюхом – що мені?
прикинусь тим що розітри-та-викинь
я би подумав про тремтливий дзвін
у селищі – в якому тільки він
говорить нам про смерті безупинні
про книги недописані – про не
про синій дим і дизельне пальне
зимовий фосфор і будинки сині
якщо мені захочеться щоб з книг
не розсипались літери – щоб з них
народжувався сніг – й промокли сірі кеди
духмяно пахли наокруж книші
у швейних – відміряли метражі
і княжили в околицях поети
я би придумав: сам-я-капелюх
лінивець – шуйця – невиправний сплюх
то в рукаві – на цвяхові – кушетках –
диванах – на столі і під столом
танцює хтось з повітряним слоном
на струнах ніг в поношених балетках
я би придумав: можна й піджаком
подертим черевиком з язиком
мені ж здається краще капелюхом
лежати на колінах і литках
в якому підночовує ріка
в якому взимку сплять зимові мухи
14.10.2023