Прогресуюча глобалізація

Тепер точно відомо – якщо спалахне конфлікт між прихильниками культу карго десь у Мікронезії чи сильно посваряться алеути з інуїтами, то і там «знайдуть» український слід. Огляд подій тижня в Україні.

Фейк тижня

Виявляється, терористи з ХАМАСу так само, як терористи з РФ, мають тяжкого бзіка на символізмі, і почали обстрілювати територію Ізраїлю ракетами рівно в п’ятдесяту річницю початку війни Судного дня.

Не треба бути видатним знавцем геополітики, щоби спрогнозувати, що до подій на Близькому Сході приплетуть Україну. Перше з’явилися мляві роздуми про те, що арабська інвазія зведе на марґінес світової уваги війну в Україні, а потім включилася «важка артилерія» у вигляді російських пропагандистів і американських корисних ідіотів.

Не показати якесь дуже мутне відео, де нібито зброя, надана західними союзниками українським захисникам, опинилася в руках арабського терориста, Соловйов у своєму вечірньому шоу не міг через власні анатомічні особливості. А в ролі корисної ідіотки першою вигулькнула конгресвумен і палка на всю голову прихильниця Дональда Трампа Марджорі Тейлор Грін. «Американська зброя ХАМАС проти Ізраїлю. Його завезли з Афганістану? Воно приїхало з України? Цілком імовірно, що й те й інше», – написала Тейлор Грін у соцмережі. Українці можуть пам’ятати цю екзальтовану пані її заявами про нацизм в українській армії та катування цивільних бійцями ЗСУ, які вона озвучила ще на початку повномасштабної війни.

Головне управління розвідки МО України попередило, що РФ використає напад ХАМАС для масштабної антиукраїнської провокації, а російське ГРУ вже передало терористам на Близький Схід захоплену під час бойових дій в Україні трофейну зброю, виготовлену в США та державах ЄС.

Тепер можна чекати реанімації історії про «розіп’ятого хлопчика», бо місцевість дуже пасує для цього – Голгофа росіян надихатиме.

Рада тижня

Найбільшим оптимістом у контексті проведення Ради у закордонних справах Європейського Союзу, що відбулася в Києві, виявився Президент України. «Такий виїзний формат роботи цієї Ради – вперше за межами Європейського Союзу. Але це формально поза межами. Всі ми знаємо, що це лише питання часу, коли Україна стане членом ЄС. Тож фактично засідання відбулося вже в ЄС. Обʼєктивно наша країна є лідером у захисті саме тих основ, на яких тримається європейська єдність», – без зайвої скромності повідомив Володимир Зеленський.

Натомість головний європейський дипломат Жозеп Боррель на підсумковій пресконференції продемонстрував красномовство, відповідаючи на питання стосовно членства України в ЄС. Коли Боррелю повідомили, що видання Politico розповсюдило інформацію, буцім Франція та Німеччина пропонують, щоб Україну прийняти в ЄС на правах неповного членства, високий представник сказав: «Я не знаю, звідки така ідея. Хто говорив про часткове членство, половинне членство, 25% членства? Членство є членство, крапка».

Повернутися до реалій українців змусив виконувач обовʼязків прем'єр-міністра Нідерландів Марк Рютте. Він у Раді участі не брав і оптимізмом щодо вітчизняної євроінтеграції не просяк. Тому заявив, що в 2030 році Україна членом ЄС не стане, бо до цього не готові обидві сторони.

Саміт тижня

Свої геополітичні прогнози Рютте озвучував у іспанській Гранаді на саміті Європейського політичного співтовариства. Президент України відвідав цей захід – і там йому оптимізму не бракувало.

«Україна нарівні з іншими націями в нашому спільному європейському домі бере участь заради безпеки й стабільності на континенті. Буде робота в спільних форматах і важливі двосторонні зустрічі», – зазначив Зеленський у соцмережі і підкреслив, що ключовим для представників України, особливо перед зимою, є питання посилення протиповітряної оборони. За словами Президента, основа для нових домовленостей із партнерами вже є, треба їх підтвердити та реалізувати.

У столицю Андалузії «з міркувань безпеки» Зеленський прибув у режимі секретності і вже в безпосередній близькості від легендарної Альгамбри пояснював європейцям те, що вони давно мали б зрозуміти. Країни Балтії можуть стати наступним об’єктом агресії РФ, тому «Росію необхідно нейтралізувати військовою поразкою. Ми повинні перемогти в Україні, щоб Путін не зміг перекинути цю агресію на когось іншого».

Після бесід Президента України з французьким колегою і німецьким канцлером у Зеленського склалося враження, що до зими ми отримаємо ще достатню кількість систем Patriot для того, аби убезпечитися від російських повітряних атак.

А найпотужнішою лобісткою інтересів України традиційно стала керівник Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. «Наш обов'язок – щоб перемогла Україна, а не панування сили. Наш обов'язок – відновити європейську архітектуру безпеки, щоб на цьому континенті європейці жили в мирі і свободі. І цим ми повинні керуватися в європейській політичній спільноті», – заявила вона.

Тепер у короткостроковій перспективі чекаємо нових Patriot, а в довгостроковій – що за сім років навіть Рютте змінить свою думку про Європу й Україну.

Курс тижня

З часів, коли Нацбанк заборонив канторам вивішувати на вітринах цифри з курсом валют, аби не травмувати незміцнілу психіку громадян, долари, євро та фунти не дуже турбували суспільну думку. І ось Національний банк України оголосив, що з 3 жовтня переходить на керований гнучкий курс. Саме словосполучення «керований гнучкий курс» наводило делікатний жах на тих посполитих, які мають валюту або хочуть її мати. Громадяни, в лексиконі яких періодично присутні терміни «волатильність» і «маржа», заспокоювали простих смертних, що для населення правила встановлення курсу залишаться без змін, – але звиклі до «підводних каменів» українці напружилися.

У самому НБУ запевняють: «Таке рішення прийнято з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП». І взагалі «новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їхній кращій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків і зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які можуть генерувати тривале утримання фіксованого курсу».

Широкі маси населення мали б з полегшенням видихнути, але коли коментувати ситуацію береться голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, напруження повертається. А Гетманцев лише сказав: «Готівковий валютний ринок мляво відреагував на рішення Нацбанку. Ми повертаємося до довоєнної практики визначення ринкового курсу на валютній біржі. Нацбанк буде втручатися в торги, але не адміністративними, а ринковими механізмами. Тобто Нацбанк буде заходити на ринок і викуповувати валюту, аби тримати курс в межах діапазону. Курс гривні буде стабільним, для цього є всі підстави».

Наразі ситуація довкола обмінників спокійна, а якщо не буде особливо духопідйомних коментарів, то і це нововведення переживемо.