Цього року Нобелівську премію з фізики присуджено трьом фізикам — П’єру Аґостіні з Університету штату Огайо (США), Ференцу Краузу з Інституту квантової оптики імені Макса Планка в Гархінгу (Німеччина), та Анні Л’Юльє з Лундського університету (Швеція) — "за експериментальні методи, що генерують аттосекундні (10⁻¹⁸с) імпульси світла для вивчення динаміки електронів у речовині".
Атосекундна фізика дозволяє вченим розглядати найдрібніші частинки в найкоротші терміни: за аттосекунду світло встигає пройти 3 ангстреми (1Å=10⁻¹⁰м), що співмірно з розмірами атома (0,5–6Å) при віддалі між атомами в молекулах і твердих тілах від 1Å до 3Å. Лазерні спалахи такої тривалості дають змогу вивчати поведінку речовини в таких деталях, які досі були недоступні.
Експерименти лауреатів продемонстрували спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів, у яких електрони рухаються або змінюють енергію і уможливили отримати такі надшвидкісні лазерні імпульси, які дали людству нові інструменти для дослідження світу електронів всередині атомів і молекул, що знайшло своє застосування в хімії, біології та фізиці.
"Здатність генерувати аттосекунди світла відкрила двері на надзвичайно крихітному часовому проміжку, а також відкрила двері у світ електронів, – сказала під час оголошення голова Нобелівського комітету з фізики Єва Олссон. – В 1925 році Вернер Гейзенберг стверджував, що цей світ неможливо побачити. Завдяки фізиці аттосекунд це починає змінюватися".
Серед лауреатів, відзначає Nature, 26-а жінка з шести сотень наукових Нобелівських лауреатів і п’ята за весь час жінка, яка отримала Нобеля з фізики: до неї з 221 попередніх лауреатів в цій царині її отримали чотири жінки: Марія Кюрі в 1903 році за роботу над радіаційними явищами, Марія Гепперт-Майєр в 1963 році за відкриття деяких деталей будови атома, Донна Стрікленд у 2018 році за роботу в лазерній фізиці та Андреа Гез у 2020 році для дослідження надмасивних чорних дір.
03.10.2023