У букмекерських конторах можна було б робити ставки: що станеться скорше – Кадиров піде показувати TikTok гуріям у джаннат аль-фірдаус чи африканці дочекаються відкриття «зернового коридору».
Бюджет тижня
У старі добрі часи традицією було прийняття державного бюджету «під ялинку». В сучасності головний кошторис стає офіційним документом, коли ще не всі каштани обсипалися. З приводу бюджету Президент Зеленський, як і годиться, провів нараду з прем’єром Шмигалем та міністром фінансів Марченком. Тоді Верховним головнокомандувачем було анонсовано суттєву індексацію пенсій, але не цей напрямок Президент вважає пріоритетним.
«Головне – захист нашої держави та людей. Оборона і безпека – перший пріоритет, і фінансування оборони та безпеки буде щонайменше на рівні цього року, тобто 1 трлн 600 млрд гривень. Щонайменше», – наголосив глава держави. І конкретизував: «Плюс майже 100 мільярдів гривень цілеспрямовано – на виробництво зброї, яким опікується Мінстратегпром, та на українську армію дронів, яка показує дуже хороші, яскраві результати. Я буду все це підтримувати».
Крім пенсіонерів, привід втішитися в наступному році матимуть ветерани і педагоги.
«Зберігаємо пріоритетом і соціальні видатки. Щонайменше 469 мільярдів гривень. Будуть додаткові кошти на систему охорони здоров’я – це щонайменше плюс 24 мільярди до видатків цього року. Буде плюс на систему освіти, передусім на підтримку вчителів і викладачів», – пообіцяв Президент.
Після таких надихаючих заяв Президента Кабінет Міністрів згадав про турборежим і видав проєкт державного бюджету на 2024 рік, де передбачені видатки сектору безпеки й оборони на рівні 1,542 трильйона гривень. Підлеглі Шмигаля заприсяглися, що знають, як і де шукати джерела покриття витрат. Сам Денис Анатолійович пояснив:
«Приблизно 55% – це те, що ми збираємо або на внутрішньому і зовнішньому ринках через запозичення, через ОВДП, або це допомога наших партнерів. Цього року ми плануємо залучити від партнерів 42 млрд доларів, в наступному році сума аналогічна – наш план залучити тих же 42 млрд доларів від наших партнерів».
У пояснювальній записці до державного бюджету розтлумачили, що прогнозний обсяг держборгу України у 2024 році становитиме більш ніж 8,18 трильйона гривень або 104,6% від валового внутрішнього продукту. І ці цифри оптимізму не додають.
Зерно тижня
Десь у Буркіна-Фасо і М’янмі українського збіжжя катастрофічно бракує, і вони його чекають як Божого змилування, а в Польщі чи Угорщині наша пшениця викликає приступи глибокої ідіосинкразії. 15 вересня Єврокомісія скасувала обмеження на ввезення зерна з України до Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини та Словаччини. Поляки, словаки та угорці не конкретизували, де вони бачили рішення Єврокомісії, а просто продовжили заборону на імпорт українського зерна. Єврочиновників вистачило лише на заклик конструктивно ставитися до українського зерна, але далі заклику справа не пішла.
Офіційний Київ відреагував на зернове ембарго сусідів майже агресивно – прем’єр Шмигаль пригрозив звернутися в Світову організацію торгівлі, яка, на його думку, вредність у Східній Європі припинить; речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко зазначив, що заборона на імпорт в принципі протиправна, бо «вона порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципи і норми Єдиного ринку ЄС». І резонно згадав про росіян, яким штучне обмеження українського експорту грає на руку, позаяк РФ є конкурентом України на світових ринках зерна, а «для неї заборон на ринку ЄС немає. Скорочення поставок українського зерна означає можливість для Росії заробляти більше грошей на війну проти України».
Далі всіх пішов торговий представник України Тарас Качка, який повідомив, що Україна має намір подати до суду на країни, що оголосили ембарго.
«Я думаю, що весь світ має побачити, як держави – члени ЄС поводяться по відношенню до торгових партнерів та свого Союзу, тому що це може впливати й на інші держави», – пригрозив пан Качка.
Словаки і поляки на погрози та заклики жити дружно ніяк не відреагували, бо в цих раїнах на носі парламентські вибори (30 вересня в Словаччині, 5 жовтня в Польщі), тобто владі треба продемонструвати, що вона сильно піклується про своїх громадян. А то, що піклується за рахунок українців, – то вже справа десята.
Лобі тижня
Навряд чи голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн своїм традиційним щорічним виступом мала на меті компенсувати українським аграріям проблеми з постачанням продукції в країни Східної Європи, але сталося саме так. Єврочиновниця виявилася найефектнішим (про ефективність можна буде говорити в кінці наступного місяця, але про це згодом) лобістом інтересів України щодо вступу в Європейський Союз.
У виступі голови Єврокомісії була присутня геополітика (що логічно):
«У світі, де дехто намагається знищувати країни одну за одною, ми не можемо дозволити собі залишити наших побратимів-європейців позаду. У світі, де розмір та вага мають значення, завершення нашого Союзу явно відповідає стратегічним інтересам та інтересам безпеки Європи».
Були компліменти Україні (очевидно заслужені, бо чого б на такому рівні співати безпідставні панегірики?):
«Вступ ґрунтується на заслугах – і комісія завжди захищатиме цей принцип. Це потребує важкої роботи та лідерства. Але є великий прогрес. Ми бачили великі успіхи, яких уже досягла Україна, відколи ми надали їй статус кандидата». І «плани на майбутнє» (відповідно до принципів таких виступів):
«Тільки цього року ми виділили 12 млрд євро на виплату заробітної плати та пенсій. Щоб допомогти лікарням, школам та іншим службам працювати. А завдяки нашій пропозиції ASAP (Акт сприяння виробництву боєприпасів) ми нарощуємо виробництво боєприпасів, щоб задовольнити потреби України. Але ми також дивимося й далі. Саме тому ми запропонували додатково виділити 50 млрд євро протягом чотирьох років на інвестиції та реформи. Це допоможе побудувати майбутнє України, відновити сучасну та успішну країну».
На згаданий кінець жовтня заплановано захід, під час якого Єврокомісія має висловити свою думку про доцільність відкриття переговорів щодо вступу України, Молдови, Грузії та західнобалканських країн до ЄС. Усі члени ЄС проведуть перший обмін думками з цього питання у Гранаді на початку листопада та ухвалять рішення про наступні кроки наприкінці грудня. Тоді про ефективність пані фон дер Ляєн можна буде говорити більш обґрунтовано.
Персонаж тижня
Якби Нестора Шуфрича не існувало, його варто було б вигадати, бо цей екземпляр самим фактом свого перебування на планеті не дає сумувати простим смертним, які з задоволенням спостерігають за обливанням Нестора Івановича зеленкою і його регулярними побиттями. Працівникам компетентних органів досі народний депутат Шуфрич дає змогу практикуватися в проведенні арештів і обшуків.
Тепер персонаж, який органічно суміщає в собі П’єро й Арлекіна, затриманий СБУ, його підозрюють у державній зраді. Ще в Службі кажуть, що Шуфрич «тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, агента ФСБ, завдання якого – координація російської агентури в Україні».
Володимиру Леонідовичу вистачило розуму втекти в Москву, а Нестор Іванович вирішив пропетляти на історичній батьківщині. Не вдалося, і Печерський суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без можливості внесення застави.
В СБУ повідомили, що доказову базу на Шуфрича вони збирали спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генерального прокурора, а сам соленізант тішив черговими вербальними перлами. За словами арештанта, він відчуває себе «українцем в душі, українцем по суті» і не користується косметикою: «Можливо, я зовнішньо себе не розмальовую, але в серці завжди був українцем. І 24 лютого, маючи можливість виїхати в будь-яку країну світу, я залишився в Україні». А хітом слововиверження нестримного Нестора стало «в ефірі 1 березня можна подивитися, на "ОРТ" чи на "Росія-1", не пам'ятаю... Я сказав... Немає ніяких нациків в Україні, нациками стали всі, навіть я».
Тепер Шуфрич з адвокатами планує подавати апеляцію і готує нові яскраві експромти.
19.09.2023