Коли вже нічого не дивує

Сорочинський ярмарок у Львові чи Ялтинська конференція у Києві нікого не вражає; не епатує те, що цілий держсекретар США їздить до Києва, як на роботу, – то чого дивуватися з того, що колись всесильного олігарха посадили до цюпи?

 

Гості тижня

 

 

За час повномасштабної війни Державний секретар Сполучених Штатів втретє відвідав Україну офіційно. Цього разу, крім традиційного офіціозу, був «попсовий» захід Блінкена з шефом вітчизняного МЗС Кулебою у заклад громадського харчування. Ефектніше було б купити у віконечку на вулиці Хмельницького легендарну київську перепічку, але для картинки обивателю дипломати з картоплею фрі також виглядали незле. Серйозним сегментом візиту було оголошення держсекретарем виділення Штатами чергової фінансової допомоги Україні – один мільярд доларів, з яких 665 мільйонів підуть на військову та цивільну безпекову допомогу. Ще один пункт із грошима стосувався представників країни-агресора. "Ми вперше передаємо Україні активи, конфісковані у російських олігархів, які потрапили під санкції, які тепер будуть використовуватися для підтримки українських військових ветеранів", – заявив Блінкен. Сума не космічна – 5,4 млн доларів, які планують направити на підтримку та реабілітацію ветеранів, але це прецедент і можна чекати, коли з американців візьмуть приклад інші представники «колективного заходу». Президента Зеленського Блінкен стимулював до подальшої продуктивної діяльності інформацією про те, що з ним хоче зустрітися його американський колега, причому Байден прагне такого рандеву в найближчому майбутньому.

 

Паралельно з візитом американського держсекретаря в Києві побувала  прем'єр-міністр Королівства Данія Метте Фредеріксен. Так само, як Блінкен, Фредеріксен приїжджає втретє з лютого минулого року (вперше була тут у квітні 2022 року), про що нагадав сам Зеленський. Ще Президент України повідомив, що з королівством обговорюється питання розширення програми тренування пілотів на багатоцільових винищувачах F-16, спільне виробництво машин для розмінування, а фінансова данська підтримка становить понад 1,6 млрд доларів. У фастфуд Зеленський Фредеріксен не повів, але разом вони відвідали Алею сміливості на площі Конституції та взяли участь у відкритті іменної таблички, присвяченої данській прем'єрці.

 

А несподіваним став приїзд у Київ міністра закордонних справ Японії Йосімаса Хаяші, якого супроводжували земляки-бізнесмени. Про цю подію звітував прем’єр-міністр Шмигаль: "Обговорили перспективи взаємодії у відновленні житла, в гарантуванні глобальної продовольчої безпеки, в підтримці малого та середнього бізнесу, в гуманітарному розмінуванні. Створюємо сприятливий бізнес-клімат для залучення інвестицій. Розраховуємо, що японські компанії стануть резидентами Дія.City – простору, який дає унікальні правові та податкові переваги". Також Шмигаль зазначив, що Україна вже отримала від Японії 2,1 млрд доларів макрофінансової допомоги.

 

Це все прагматика, а в плані лірики відзначилися англійці. По-перше, в Києві був Стівен Фрай. Майже легендарний Дживс-Вайлд пережив ракетну атаку і мусів ховатися в укритті, після чого озвучив свої скромні бажання: "Очевидно, я б хотів, щоб Путін мав якийсь інсульт або його довічно арештували, і він доживав віку десь у підвалі. Але що б я хотів зараз, конкретно, – щоб Захід не припиняв підтримку українців. Адже я трохи хвилююсь через американські вибори наступного року. І, звісно, я бажаю Збройним Силам України успіхів на полі бою. А росіянам скажу: єдине рішення для них – відступити і перестати говорити ультиматумами типу "от як віддасте Донбас, то може ми подумаємо…". Ні, ви не можете віддати їм те, що їм не належить. Тож я бажаю українцям стійкості".

 

Львів відвідав експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон, де отримав найвище почесне звання ЛНУ імені Франка Doctor Honorіs Causa. "Я знаю, що ви переможете. Як казав ваш ректор, ви переможете. Україна переможе. Незважаючи на їхні поранення, я бачу їхні серця левів. І вони розповіли мені, як крок за кроком їхні підрозділи звільняють свою країну від загарбників. І коли ви переможете, українське військо переможе, вони звільнять і будуть вільною, суверенною, незалежною європейською державою. І вони проливали кров за свободу в усьому світі", – сказав Борис Джонсон.  А потім збірна України з футболу сенсаційно відібрала очки в англійців у відбірковому матчі чемпіонату Європи, але Фрай і Джонсон навряд чи мали до того відношення.


 

Ротація тижня

 

 

Верховній Раді вистачило доби, щоб задовольнити бажання Олексія Резнікова стати безробітним – 4 вересня він подав на розгляд парламенту заяву про відставку з посади керівника Міністерства оборони, а вже 5 вересня народні депутати відправили Олексія Юрійовича у відставку. Незабаром Резнікова згадуватимуть не стільки в контексті «яєць по 17 гривень» і зимових курток, які виявилися не зимовими, а майбутнього місця праці відставника. Всезнаючі «джерела» перше стверджували, що відставника кинуть на дипломатичний фронт у Велику Британію (місце посла в Лондоні вакантне після звільнення занадто красномовного у спілкуванні з журналістами Вадима Пристайка), де він зможе досхочу робити селфі і з Фраєм, і з Джонсоном. Але потім ті самі «джерела» переорієнтували майбутнє ексміністра з Лондона на Варшаву.

 

Місце Резнікова в Міністерстві оборони оперативно зайняв колишній шеф Фонду державного майна Рустем Умєров, якому виспівав дифірамби навіть Президент України: "Сильна людина. Системна. Добре знає сферу оборони. З перших днів повномасштабної війни залучений до переговорів щодо зброї для України. Дуже чутливі переговори. Результативні. Займається перемовинами й щодо звільнення наших людей із російського полону. У цьому в Рустема теж є важливі для України результати". До того ж Зеленський переконаний, що Умєров "може перезавантажити роботу Міністерства оборони".

 

Попри дуже вагомий аванс від Верховного головнокомандувача міністрові-неофіту, корупційний шлейф за МО тягнутиметься ще довго, і як його рубатиме Умєров – покаже час. І дещо не по темі: у новітній історії вже був випадок, коли керівник ФДМ ставав на чолі МО. «Батько» ваучерної приватизації Юрій Єхануров командував Фондом у 90-х роках минулого століття, а в 2007-му потрапив на посаду міністра оборони в уряді Юлії Тимошенко. Конспірологам варто було збадати атмосферу в ФДМ.


 

Арештант тижня

 

 

А «справою Коломойського» конспірологи займаються вже зі всіх сил. Моментально факт вручення Службою безпеки Ігорю Валерійовичу підозри в шахрайстві й відмиванні грошей, а потім рішення Шевченківського суду Києва про запобіжний захід – взяття під варту на два місяці з альтернативою у вигляді застави в понад 509 мільйонів гривень, було поєднано з відносно нещодавньою подорожжю в Штати керівництва Вищого антикорупційного суду, Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України. За океаном борцям з корупцією нагадали про важливість їх роботи, а про те, що Коломойський з 5 березня 2021 року знаходиться під санкціями США через його причетність до корупції, вони і самі пам’ятали. Потім поєднали арешт колишнього власника «Приватбанку» з візитом Блінкена, якому хотіли продемонструвати масштаби української боротьби з корупцією.

 

Будувати теорії стосовно питання «що ж сталося?» можна безконечно довго, але важливіше «що буде далі?» Версій (переважно, знову ж таки, конспірологічних) безліч, тому краще абстрагуватися і подумати про те, в якому статусі Коломойського затримали, адже українського громадянства Президент Зеленський його позбавив. І чому мовчить з приводу арешту свого громадянина Ізраїль?


 

Декларації тижня

 

 

Законопроєкт про е-декларування став лакмусовим папірцем, за допомогою якого максимально легко зрозуміти, хто чим дихає в парламенті, а також спровокував рекорд швидкості збору підписів під петицією до Президента і поставив самого Президента в незручне становище. У законопроєкті передбачалося покарання чиновників за несвоєчасне подання декларацій, але там же була присутня норма, яка дозволяла ще рік тримати фінансову звітність людей від влади у закритому режимі. Реєстр декларацій держчиновників був закритий після початку повномасштабного вторгнення РФ під приводом забезпечення безпеки фігурантів. І фігуранти «забезпечилися» по максимуму.

 

Рішення парламентарів не відкривати доступ до своїх декларацій спонукало військовослужбовця Олександра Ябчанку створити відповідну петицію. "Закликаю Президента України Володимира Зеленського повернути до Верховної Ради проєкт закону №9534 "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" з вимогою негайно забезпечити публічний доступ до реєстру декларацій без очікування річного терміну (накласти вето з пропозиціями)… В цей час приховувати від українців декларації влади – це покривати тотальну корупцію у країні", – пояснив ініціатор. Необхідні 25 тисяч підписів підтримки петиція набрала за три години, що є рекордом.

 

Президент Зеленський опинився «на шпагаті» – основна маса нардепів, які не хочуть відкритих декларацій, є його соратниками зі «Слуги народу», а народ петицією своє слово сказав. Тому Зеленський поки що «пропетляв» і повідомив, що прийме рішення щодо ухваленого Верховною Радою закону про електронне декларування після консультацій із віцепрем’єркою з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною. На роздуми і консультації у Президента залишилося менше двох тижнів.

 

11.09.2023