Перевороти в Ніґері – справа звична, як і загалом у багатьох країнах Африки. Проте останній путч в цій західноафриканській країні особливий, оскільки можна говорити про український і російський чинники.
Абдурахман Чіані.
Отже військовий заколот у Ніґері розпочався рано вранці 26 липня. Його очолили бійці з президентської гвардії на чолі з генерал-полковником Абдурахманом Чіані. Вони заблокували будівлі президентського комплексу, де в цей час у своїй резиденції перебував глава держави Мохамед Базум, його дружина, а також кілька вищих посадових осіб.
Військова хунта, яка називає себе Національною радою захисту батьківщини, встановила в країні комендантську годину з 22:00 до 05:00 за місцевим часом. Чіані оголосив себе новим лідером країни. Він заявив про зупинення дії конституції та всіх державних інститутів та про закриття кордонів країни.
Цікаво, що саме в ці дні в російському Санкт-Петербурзі проходить міжнародний саміт Росія-Африка. Президент Ніґеру Мохамед Базум і раніше заявляв, що не має наміру їхати до країни-терористки. А в світлі останніх подій у Ніамеї, то й не зміг би.
Проте тема Ніґеру волею-неволею стала однією з провідних на порядку денному в Петербурзі. Президент Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані, який очолює зараз Африканський союз, висловився на цю тему на пленарному засіданні. «Ми (Африканський союз) рішуче засуджуємо події в Нігері та вимагаємо негайного звільнення президента і його родини», – заявив він.
І сама офіційна Москва зреагувала на ніґерські події, висловивши свою стурбованість. «Із занепокоєнням стежимо за розвитком ситуації в Республіці Ніґер, де 26 липня група ніґерійських військовослужбовців блокувала президентський палац і заявила про відсторонення від влади чинного глави держави Мохамеда Базума. За інформацією, що надходить, припинено діяльність держустанов, закрито кордони, на всій території країни запроваджено комендантську годину. Закликаємо сторони конфлікту утриматися від застосування сили та розв'язувати всі спірні питання шляхом мирного і конструктивного діалогу. Сподіваємося на якнайшвидше врегулювання цієї внутрішньополітичної кризи в інтересах відновлення громадянського миру на благо дружнього нам ніґерійського народу. Розраховуємо на якнайшвидше звільнення військовими президента Базума», – йшлося в заяві офіційної речниці МЗС Росії Марії Захарової.
З легким засудженням путчу виступив і сам міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. «Ми вважаємо, що переворот — це антиконституційна витівка, і ми в принциповому плані завжди в таких випадках займаємо дуже чітку позицію», — заявив глава російського зовнішньополітичного відомства. Помахали пальчиком у бік путчистів й інші представники Кремля.
Мохамед Базум
Зрозуміло, що всі вони лукавили. Президент Мохамед Базум був для них як кістка в горлі. Адже у багатьох сусідніх країнах ще раніше вдалося чи то путчем чи то іншими засобами привести до влади лояльних до Кремля правителів. Наприклад у Малі, ЦАР, Буркіна-Фасо, Судані, Еритреї. Всюди там порядок наводять найманці з ПВК «Вагнер», захищаючи російські інтереси. А самі країни слухняно голосують на Генасамблеї ООН за російською відмашкою, передовсім щодо українських питань.
А от президент Базум твердо вирішив взяти курс на вестернізацію. Зразу ж після перемоги на виборах два роки тому він налагодив добрі стосунки з Парижем. Це було не складно, враховуючи, що Ніґер тривалий час залишався колонією Франції, французи там досі мають свої інтереси, а державною мовою в країні є французька.
У своїх контактах зі Заходом ніґерська влада просунулася доволі далеко. Варто зазначити, що Ніґер багатий на уранову руду, а також інші корисні копалини. Тому мати з країною добрі стосунки хотіли б усі. А Росія хотіла б не просто мати добрі стосунки, а влізти туди з руками й ногами, як це вона зазвичай робить.
Щобільше Ніґер однозначно підтримав Україну в протистоянні з Росією. Базум став одним з чотирьох держав Африки, які долучилися до Кримської платформи, яку започаткував президент України Володимир Зеленський з метою повернути Крим під контроль української влади. У серпні 2022 року відбулася телефонна лідерів України й Ніґера — перша в історії двох держав. Базум запевнив Зеленського, що завжди підтримуватиме територіальну цілісність України. І на заходах в ООН Ніґер чітко голосує в українських інтересах.
Тому волею-неволею виникає запитання: а чи не доклав Кремль своїх рук, аби вчинити військовий заколот в Ніґерії? Так, багато хто звалює все, пов’язане з путчем, на образу генерала Чіані. Ходили чутки, що президент нібито мав намір відправити керівника гвардії до демісії.
Абдурахман Чіані вважається людиною винятково лояльною до попередника Мохамеда Базума – Мухаммада Іссуфа. Генерал очолив президентську гвардію після приходу Іссуфа до влади 2011 року. Водночас йому вдалося зберегти свою посаду й після того, як кермо влади 2021-го відійшли до Мохамеда Базума. За час служби генерал Чіані запобіг щонайменше трьом спробам перевороту, остання з яких відбулася в ніч на 31 березня 2021 року, за два дні до вступу на посаду Базума.
Чи дійсно Базум хотів позбутися Чіані – точно невідомо. Хоча президент до останнього зберігав генерала на посаді, під час перестановок в інших силових структурах своїх посад уже позбулася низка інших близьких до попереднього президента осіб, включно з начальниками розвідувальної служби, Генштабу та жандармерії. Можна припустити, що Чіані побоювався, що надходить і його черга.
Спробуємо розвинути це припущення. З Чіані могли зв’язатися кремлівські аґенти й надати «докази», що відставка готується. Й таким чином налякавши генерала, перетворити його на «торпеду», функція якої вибити президента з гри.
Що свідчить про те, що до путчу доклалася Москва? Наприклад те, що прихильники путчу в Нігері, які влаштували мітинг біля будівлі Національної асамблеї – парламенту країни, тримали в руках, зокрема, й російські прапори. Інші тримали плакати «Геть Францію!». та «Іноземні бази геть!». Частина мітингувальників пізніше напала на штабквартиру партії поваленого президента Мохамеда Базума та підпалила її.
При цьому в російському інтернеті, включно з близькими до ПВК «Вагнер» пабліками, поширюється повідомлення голосом голови організації Євгена Прігожина, який нахвалює путчистів і називає переворот «тріумфом». «Те, що сталося в Ніґері – це боротьба народу Ніґера з колонізаторами, які намагалися тримати їх у стані, в якому була Африка сотні років тому. (…) Це фактично здобуття незалежності та порятунок від колонізаторів», – стверджує Прігожина.
Далі поспостерігаймо за ситуацією. Якщо заколот не вдасться вгамувати, а через деякий час там з’являться «вагнерівці», яких запросять путчисти для надання допомоги в підтримці порядку в країні, то все зразу ж стане зрозумілим.
