Прокляття мають збуватися

Не є жодним експертом у військовій справі, але знаю, що якийсь ядерний ексцес усе ж має статися. Атомна електростанція у цих розкладах є найпевнішою комбінацією.

 

 

Бо що діється. У великої країни з дивовижною концентрацією і дифузією ідеї власної величі, з неймовірним умінням бачити світ через очко власної віри у правду виникають несподівані проблеми із привласненням химерного історичного покруча, який повірив у право на самостійне існування.

 

І цій хитрій злобній країні, населеній тупими хохляцькими братами, зазомбованих горсткою жидо-бандерівських корупціонерів, чомусь уперше за довгий час активних досліджень почали сприяти всі ті, які вже століття загнивають, які були такі раді від щирої співпраці з великою країною.

 

Це ж змова і непонятка водночас. Велика країна, яка виявляє себе у неприродному схрещенні чекістів і блатних, така ситуація не може не переживати здорового обурення. Ні у слідчому ізоляторі, ні на зоні, ні навіть у щоденному дрібноміщанському побуті будь-якого великоросійського поселення такого бути не може.

 

Офігівше бидло, далеке від понятій і всесилля тайної поліції, упирається. Ще й користується впискою, яку за нього кинули взагалі ліві пасажири. І ця шваль посилає пацанів на… І ці тупі мужики не розуміють, що за таке треба вміти відповідати. І їх треба просто посадити на перо.

 

Десь так думає увесь народ великої країни про свою непонятку з Україною. І не більше, і не менше.

 

А парадокс у тому, що ця велика країна має гекатонни вибухівки. І більш-менш придатні самопали, аби ту вибухівку кудись вальнути. І вони усю свою воєнну думку довкола цього слупа вибудували. І про це усім кажуть – нам не треба війни, у нас є мирний атом. Це щось таке, що би всі мали розуміти, що тихо, ша. Як генеральські золоті пагони чи воровські сині криптограми. Лиш би не посилали на…

 

Ще один парадокс, звичайно, нагадує долю ветеранів порноіндустрії. З часом у володарів найбільших органів починає домінувати боязнь того, чи це жахливе знаряддя можна буде виставити на бойове дежурство. Адже воно не підкоряється силі думки, а закони біосу однакові для всіх.

 

Тому, щоби не зганьбитися пустим базаром, дуже виправданим є маленьке западло у вигляді псування незрозумілого світу. Своїх не шкода. Нічого не шкода. Просто всі вони мають знати, що пацан за базар відповідає.

 

І більше нічого не треба. Тільки би зберегти авторитет. Тільки би знали, з ким мають зачіпку. Ні чекіст, ні вор любові не потребує. Пощо любов тих, кого зневажаєш. Треба, щоби боялися. Від цього тільки орган оживає.

 

У часі кількох повстань, які вчинили українці у таборах ґулаґу, було вирізано кількасот кримінальних авторитетів. Шістки перейшли на бік умовних бандерівців.

 

Останній парадокс полягає в тому, що навіть тоді велику країну неможливо було хоч у чомусь переконати.

 

 

06.07.2023