Бракувало людської погоди і чергового фарсопутчу в РФ. Всього решта було достатньо, навіть із чубком. Огляд подій тижня в Україні.
Гості тижня
Російські пропагандисти, якби в них була правильно влаштована щелепа, мали б сказати про візитерів до Києва «понаїжджали», але позаяк щелепи в росіян атрофувалися, то чекати від них креативу марно. В столицю завітали абсолютно різноманітні відомі люди.
Трохи підзабута Грета Тунберг, в якої дещо не склалося з глобальним потеплінням, привезла з собою до України ексвіце-прем'єрку Швеції, колишню єврокомісарку з навколишнього середовища Маргот Вальстрьом, експрезидентку Ірландії, ексглаву (не знайшов фемінітиву) Міжнародного інституту навколишнього середовища і розвитку Мері Робінсон і віцепрезидентку Європарламенту Хейді Хаутала.
Варязький експедиційний корпус був ефектним, але більш серйозне сталося потім. Неанонсований візит президентів Польщі та Литви справив гарне враження. Дуда і Науседа зробили якісний паблісіті «Урзалізниці». Чого головний поляк і литвин приїздили, також зрозуміло – на їхніх кордонах з’явилися «ваґнери» і ядерна зброя від росіян, а ми маємо досвід, як із тим боротися (власну ядерну зброю і членів ПВК Пріґожина ми вміємо знищувати).
У відомстві Науседи повідомили: «Президент Литви обговорить із Президентом України порядок денний саміту НАТО у Вільнюсі в липні, а також питання переговорів України про членство в Європейському Союзі, допомогу Литви та Європейського Союзу Україні».
Дуда мав подібні наміри: «У ході переговорів з Президентом Зеленським проведе консультації з приводу поточної ситуації на фронті, в тому числі загрозу теракту Росії на Запорізькій АЕС. Також буде обговорюватися підготовка до липневого саміту НАТО».
Зашифровані візити сусідів переплюнули інші (так само зашифровані) гості. «Якщо Росія переможе, то друга половина ХХІ століття може виглядати набагато гірше, ніж перша половина ХХ століття», – сказав колишній віцепрезидент США Майк Пенс, який має шанси позбавитися додатку «віце» вже за рік, бо балотуватиметься у президенти.
Ці відвідини мали б заспокоїти песимістів, які вже переживають на предмет ймовірної зміни господаря Білого дому, бо підтримка України в Штатах залишиться незалежно від того, хто в тій хаті хазяйнує – демократ чи республіканець.
І, як люблять говорити телеведучі, вишенька на торті. На минулому тижні стало відомо, що Україну відвідував ще на початку червня директор ЦРУ Вільям Бернс. За інформацією The Washington Post, у перші дні контрнаступу ЗСУ шеф американської розвідки в ОП ознайомився з планом, що передбачає початок мирних переговорів із РФ. Потім в інтерв’ю CNN Володимир Зеленський сказав, що був «здивований», коли побачив, що в медіа з'явилася інформація про його зустріч з директором ЦРУ, і втішив конспірологів фразою: «Моя комунікація з головою ЦРУ має завжди бути за лаштунками. Ми обговорювали важливі справи – чого потребує Україна і як Україна готується діяти».
Для тих, хто конспірологією не цікавиться, більш актуальними є цифри – 27 червня США оголосили про новий пакет військової допомоги для України на суму близько пів мільярда доларів, це крім 325 мільйонів доларів, які Штати виділили Україні два тижні тому.
Доктрина тижня
Про «як діяти» президент говорив з трибуни Верховної Ради. В День Конституції Зеленський urbi et orbi повідомив: «Нам потрібне спільне бачення того, якою бути Україні після перемоги. Давайте разом визначимо пріоритети для України після нашої перемоги», і запропонував до загальнонаціонального обговорення основні орієнтири майбутньої української доктрини.
П’ять власних орієнтирів гарант Конституції також озвучив: філософія перемоги України, глобальність української безпеки, політика героїв, політика справедливості і трансформації за 10 років.
На міжнародний рівень була скерована фраза Зеленського «Ця доктрина має відповідати на всі фундаментальні питання про Україну та наше майбутнє нам самим, і нашим сусідам, і кожному в світі. Ми потребуємо нової системи, нових правил, нових можливостей».
До Дня Незалежності можна очікувати нового виступу, де президент скаже, як його ініціативи реалізуються на практиці.
Нововведення тижня
1 липня офіційно закінчилася «ковідна епоха», тобто карантин і режим надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією коронавірусу скасовано. З 12 березня 2020 року, коли було введено ряд обмежень, багато що змінилося, тепер маски офіційно можна сховати до наступного спалаху якоїсь загадкової болячки.
Менший оптимізм викликають комунальні нововведення. У липні співвітчизники почали отримувати платіжки за електрику за новими тарифами, позаяк з 1 червня тариф на електроенергію для населення зріс майже вдвічі для споживачів, які споживають менш ніж 250 кВт-год на місяць, і в півтора раза – для решти і становить 2,64 грн за кВт-год. У міністерстві енергетики порахували, що окремому сімейному бюджету це коштуватиме додаткові 250 гривень.
Втішити посполитих має факт скасування підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, порахувала, що наразі росту відповідних тарифів на 32% українці не потягнуть, і 3 липня оголосили благу вість для всіх, хто використовує воду.
Тих, хто використовує інші рідини, засмутило повернення розміру акцизу і податку на додану вартість на пальне. Водіїв і пасажирів страшать, що це стане причиною подорожчання бензину на 10–15 грн/л, солярки – на 6–10 грн/л. Скраплений газ може зрости у ціні до 5 грн/л.
Восени цифри, очевидно, знову поміняються, і не факт, що НКРЕКП тоді втішить чимсь радісним.
Кадри тижня
Переставляння чиновників – процес загалом мало цікавий для широкої громадськості, але не тоді, коли мова йде про відомства, що мають відношення до оборони у країні, яка воює.
Державний концерн «Укроборонпром» позбувся Юрія Гусєва й отримав нового керівника – Германа Сметаніна. За більш ніж два з половиною роки Гусєв не спромігся реформувати «оборонку», але мав місячний оклад близько 400 тисяч гривень. Сметаніна в медіа вже охрестили вундеркіндом, бо у віці 31 року чинний шеф державного концерну має 9 років виробничого досвіду, починав свою діяльність інженером-конструктором на Львівському бронетанковому заводі, у 28 років став директором з виробництва Харківського бронетанкового заводу імені Малишева, а потім очолив весь завод. Про глобальні реформи від Сметаніна поки що не йдеться, але від нього вже чекають скорочення витрат на утримання концерну, які без урахування виробництва становлять 450 млн грн на рік. Ну і про ті майже 400 тисяч не забудуть.
Безпосередньо до «оборонки» Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), стосунку має небагато, але кошти, отримані цим агентством, передусім ідуть на потреби ЗСУ, тому до АРМА завжди прикута увага. Новим керівником цієї структури стала колишня директор Фонду соціального страхування України та заступниця голови Чернігівської ОДА Олена Дума, що викликало занепокоєння у громадських активістів. Найголосніше висловлювали своє невдоволення в Transparency International Ukraine. Там Думі дорікнули, що її досвід роботи не пов’язаний з діяльністю у сфері, дотичній до кримінальної юстиції, а також не пов’язаний з управлінням чи розшуком активів. Новій шефовій АРМА нагадали про контакти з ексголовою СБУ Валентином Наливайченком і нагадали припущення про контакти Думи з екскерівником кримського управління СБУ, підозрюваним у держзраді Олегом Кулінічем. На новопризначену чиновницю звернули увагу навіть посли країн G7, які висловили застереження до процедури, за якою Думу визнали переможцем конкурсу на голову АРМА.
У Сметаніна гігантський фронт робіт, у Думи не найкращий старт на новій посаді, тому можна прогнозувати, що про обох ми ще почуємо неодноразово.