Третина львівських дошкільнят не мають можливості відвідувати дитячі садки.
«У нас 68% дітей дошкільного віку забезпечено дошкільною освітою, трохи краща ситуація з дітьми п'ятирічного віку. Для таких дітей ми відкриваємо групи короткотривалого перебування на базі загальноосвітніх шкіл і позашкільних навчальних закладів», — розповіла керівник управління освіти Львівської міськради Галина Слічна. І назвала причину такої ситуації: забудовники нових районів чомусь забувають зводити поруч з висотками дитячі садки.
За дефіциту дошкільних закладів спроба влаштувати дитину у садок перетворюється на епопею. Бракує закладів для дошкільнят не лише у Львові. Львівська, Рівненська та Волинська області — беззаперечні лідери за нестачею місць для малюків. Не набагато краща ситуація на Тернопільщині й Івано-Франківщині. Через переповнені групи батьки віддають дітей у садки далеко від дому чи роботи, створюючи собі зайві проблеми. Статистика дефіциту була б ще гірша, якби не високі показники безробіття в Україні. Часто матері просто не можуть знайти роботу, тому доглядають дітей самі, не шукаючи можливості записати їх на дошкільне навчання.
І за гроші не купиш
Невтішна статистика поступається лише розповідям батьків про невдалі спроби влаштувати дитину в садок. Галина зі Львова вже рік намагається прилаштувати свою дитину у заклад для дошкільнят. У квітні мусить виходити на роботу, а садочка, в якому будуть раді бачити її малюка, досі не знайшла.
«У 2012 році десь у травні–червні я намагалась записати дитину на 2013 рік. Зверталася щонайменше у чотири садки, які нам підходили. У садку №2 ми були під 372-м номером, у №30 — 320-ті, у №160 — 145-ті. Найреальніше було б потрапити у №128, там нас записали 38-ми, але все одно відмовили», — скаржиться Галина.
Жінка була вражена зверхнім ставленням працівників дитсадочків. Каже, що після розмов з ними далі шукати вже не хочеться. В такій ситуації часто допомагають добровільні спонсорські внески на розвиток садка.
З цим явищем знайома кожна мама. Якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина мала шанс відвідувати садок, то краще зробити такий внесок. Таксі всюди різні. Залежать від міста, району, рівня дошкільного навчального закладу (ДНЗ). У коментарях «Збручеві» батьки називали і порівняно невеликі суми, як-от 500 гривень, і здатну вразити цифру: 3–4 тисячі гривень.
У містечках Галичини становище не краще, ніж у Львові. Утім, бувають ситуації, коли батькам відверто щастить. Олена Шевчук, мешканка Збаразького району Тернопільщини, розповідає, що їй власне пощастило.
«Моя Софійка, вже першокласниця, ходила у садок лише один рік. Тоді у нас тільки відкрився садок. Набирали туди діток, яким залишався рік до школи, бо не було підготовчої групи. Нас взяли без зайвих питань. Але приміщення в нашому садочку дуже маленьке: одна спальня, дві кімнати для груп та ігрова. Тому впевнено можу сказати: не всім пощастило, бо дійсно бракувало місць», — каже пані Олена.
Гарантій немає
Корупція в дитсадках стала однією з найпопулярніших тем на соціальних форумах в Інтернеті. На форумах «Малеча» та «Дівочі посиденьки», розповідаючи про «живі черги» на запис дітей у садок, порівнюють їх з чергами біля польського консульства у Львові. І все це задля того, щоби «здати» дитину за гроші. Проте навіть гроші, офіційно сплачені чи неофіційно, не дають жодних гарантій.
Вирішити проблему могло б запровадження он-лайн запису. І ця система начебто вже працює в Україні. Щоб зареєструвати там свою дитину, треба вибрати або ввести номер чи назву дитсадка. Але далі нічого не відбувається. Навіть якщо ввести перший-ліпший номер, система його «не розпізнає». Тож он-лайн реєстрація для українських батьків — наразі тільки мрія.
06.02.2013