Найповажніша криза в царині безпеки, яку ми спостерігаємо за останні роки в Косові. Попри те, що кризові ситуації на півночі краю, де сконцентровано мешкає сербське населення, виникають не так уже й рідко. Проте раніше вони не досягали такого рівня ескалації, який ми спостерігали цього тижня. Принаймні ніколи раніше не доходило до жорстких сутичок із миротворцями KFOR.
Актуальна криза стала наслідком попередніх конфронтацій, викликаних результатами квітневих виборів. Сербське населення Косова оголосило бойкот виборів, оскільки влада Косова не підтримала створення Спільноти сербських муніципалітетів (це було передбачено кількома угодами між Белградом і Пріштіною, укладеними за посередництва Європейської Унії). Сербська меншість вважає, що Спільнота має займатися освітою, охороною здоров'я та економічним розвитком, але Пріштіна побоюється, що її поява призведе до формування просербської влади в Косові.
Отже мери міст у північних провінціях краю були обрані лише кількома відсотками голосів від загальної кількості зареєстрованих виборців. Проте вибори були визнаними дійсними, а їхні результати – леґітимними. І вже 20 травня новообрані муніципальні голови були приведені до присяги. З того моменту й триває суперечка, чи можуть вони обійняти посади, які раніше були у мерів із «Сербського списку» – найбільшої партії косовських сербів, яка диспонує підтримкою Белграда.
І от 26 травня пусті кабінети муніципальної влади прийшли займати албанці. Зрозуміло, що місцеві серби мусили вчинити опір й перешкодити новообраним головам самоврядування, яких вони не визнають, зайняти свої крісла. Новим мерам довелося пробиватися до своїх кабінетів під прикриттям підрозділів поліції спеціяльного призначення. Правоохоронці застосували сльозогінний газ, бронетехніку, інші спецзасоби. Протестувальники діяли жорстко: закидували поліціянтів камінням, пляшками, навіть спалили один поліційний автомобіль.
Стало очевидним, що справу одними правоохоронцями не владнаєш. Довелося кликати на підмогу загони миротворців із KFOR. Але це лише ескалувало напругу.
Свого апогею криза в північних провінціях Косово досягла в понеділок, 29 червня. Протистояння переросло в кровопролитні сутички протестувальників із натовськими військами зі складу KFOR, внаслідок чого поранення (зокрема вогнепальні) отримали близько трьох десятків миротворців та пів сотні цивільних сербів.
«Під час протидії найактивнішим екстремістам із натовпу кілька військовослужбовців італійського та угорського контингенту KFOR зазнали неспровокованих нападів і отримали травми з переломами й опіками внаслідок вибуху запалювальних пристроїв», – йдеться в повідомленні KFOR.
Цікава деталь: сербські екстремісти намалювали на деяких бронеавтомобілях натовських миротворців лідеру Z – символ повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Таким чином вони хотіли продемонструвати свій ментальний зв'язок з Росією, з одного боку. З іншого – заявити: мовляв, начувайтеся, велика Росія з нами.
Тим часом сербська армія була приведена в стан підвищеної бойової готовності. Деякі її підрозділи перекинули безпосередньо до кордону з Косово.
Приштина й Белград, звісно, звинувачують у кризі одне одного. Президент Сербії Олександр Вучич увечері 29 травня виступив з екстреним зверненням до нації, в якому заявив, що мета влади Косова – посварити Сербію та НАТО. Він звинуватив прем'єр-міністра Косова Альбіна Курті у створенні напруженості. Водночас Вучич закликав сербів у Косові уникати зіткнень із солдатами НАТО.
Президентка Косова Вйоса Османі, своєю чергою, звинуватила Александра Вучича в дестабілізації. «Сербські нелегальні структури, перетворені на злочинні угруповання, напали на косовську поліцію, офіцерів KFOR і журналістів. Ті, хто виконує накази Вучича щодо дестабілізації півночі Косова, повинні постати перед правосуддям», – написала Османі у Twitter.
Незвичною у цій ситуації була політична реакція Заходу. Вперше Сполучені Штати, Європейська Унія і НАТО головну відповідальність за кризу поклали на Пріштіну, яка знехтувала досягнутими домовленостями, зокрема про формування Спільноти сербських муніципалітетів. Хоча, зрозуміло, критика пролунала й на сербську адресу.
Відразу після перших зіткнень держсекретар США Ентоні Блінкен «рішуче засудив кроки уряду Косова, які посилюють напруженість і збільшують нестабільність на півночі», та закликав Пріштіну «негайно припинити насильницькі заходи та сконцентруватися на діалозі під егідою ЄУ», як йдеться у заяві американського зовнішньополітичного відомства. Вашінґтон висунув конкретні вимоги Пріштіні: «Прем'єр Курті та уряд мають забезпечити, щоб обрані мери виконували свої тимчасові обов'язки з альтернативних місць поза будинками адміністрацій, звідки мають бути виведені сили поліції. Президент Вучич та уряд Сербії повинні знизити боєготовність сербської армії, закликати сербів припинити протистояння з KFOR і утриматися від насильства».
Американський амбасадор у Пріштіні Джеффрі Говеньєр оголосив, що оскільки косовський уряд не погоджував зі США своїх дій на півночі краю, то скасовується участь Косова у військових навчаннях Defender Europe 2023, до яких у Пріштіні готувалися два роки.
Євроунія, своєю чергою, також «рішуче засудила сутички косовської поліції з демонстрантами на півночі Косова, викликані спробою новообраних мерів потрапити до будинків адміністрацій». Свою чітку позицію висловив президент Франції Емманюель Макрон: «Косовська влада відповідає за посилення безладів». А керівник дипломатії ЄУ Жозеп Боррель заявив: «Як перший крок чекаю від косовської влади відведення поліції з адміністративних будівель, а від демонстрантів – стриманості».
Європейські дипломатичні джерела пояснюють тиск Заходу на Пріштіну побоюванням, що продовження Альбіном Курті своєї нинішньої лінії не просто посилить напруженість на косовській півночі, а й дасть підставу Белграду зупинити запущену Євроунією та Сполученими Штатами нормалізацію відносин ним і Пріштіною. А це означало б провал західної політики на косовському напрямі.
Те, що війська KFOR, розміщені майже чверть століття тому в Косово, виявилися не в змозі енергійними заходами забезпечити порядок, свідчить про фатальну недооцінку аґресивності косовських сербів. І хоча левова частка критики Заходу була спрямована на косовське керівництво, все ж зрозуміло, що головний лялькар цієї нескінченної балканської драми сидить у Белграді. І це саме президент Вучич. Він не втрачає жодної можливості для провокування конфліктів у бунтівному краї. Особливо, коли йому необхідно відвернути увагу сербського суспільства від інших проблем.
Останнім часом президент Сербії перебуває під вогнем критики. Нещодавно в Белграді десятки тисяч людей вийшли на демонстрацію, протестуючи проти все більш авторитарного режиму Вучича. Тому переведення армії у режим максимальної бойової готовності мало передовсім на меті розв'язання президентом власних політичних проблем.
На тлі ескалації напруженості на півночі Косова НАТО ухвалило рішення відрядити до реґіону додаткові сили в рамках миротворчої місії KFOR. «Місія KFOR під егідою НАТО посилила присутність у чотирьох громадах на півночі Косова, щоби знизити ризик ескалації ситуації після того, як нові глави місцевих адміністрацій спробували розпочати виконання повноважень. Командувач KFOR генерал-майор Анджело Мікеле Рістучча особисто спостерігає за ситуацією в краї», – повідомили представники KFOR. Підкріплення складатиметься приблизно з 700 військовослужбовців. На даний момент у рамках місії в Косові перебуває 3800 миротворців.
Тим часом Німеччина і Франція заявили про намір виступити посередниками між сторонами конфлікту в Косові. Бундесканцлер Олаф Шольц і президент Емманюель Макрон мають зустрітися з лідерами обох сторін конфлікту. Щось схоже ми вже спостерігали в Мінську вісім років тому.
