Думскролінг (він ж думсерфінг) був поважною проблемою в часи коронавірусу. Війна «акт споживання великої кількості негативних новин» поглибила, і психологи мають клопіт досліджувати та долати нові проблеми в людських головах.
Витік тижня
Кажуть, що чергова резонансна інформаційна халепа з публікацією секретних матеріалів, які містили гігантський масив інформації – від подробиць контрнаступу ЗСУ на росіян і до сучасного стану ізраїльської спецслужби Моссад та мілітарну потугу Південної Кореї – стартувала ще в січні на Discord-сервері, найвідомішою назвою якого була Thug Shaker Central. Геймерам та інформація не дуже зайшла, тому «злив» плавно перекочував в Telegram (на цьому каналі старт процесу дав акаунт з дивною назвою «Donbass Devushka»), Twitter, а потім у повноцінні традиційні ЗМІ, серед яких була навіть поважна The New York Times.
Реакція на витік інформації була дуже різною. У Пентагоні заявили, що вже почали шукати «крота», а колишній високопосадовець американського міністерства оборони Майкл Малрой в інтерв’ю агентству Reuters заявив: «Зараз основна увага приділяється тому, що це витік з США, оскільки багато документів знаходилися тільки в руках США».
Натомість на київській вулиці Банковій, де знаходиться Офіс президента, включили режим «успокойся, не псіхуй» і назвали «злив» класичною російською інформаційно-психологічною операцією, метою якої є нашкодити українському контрнаступу. Щоправда, потім CNN з посиланням на анонімне джерело з оточення Зеленського повідомив, що деякі воєнні плани у вітчизняному Генштабі через нібито витік американських секретних документів таки змінили. Підняти настрій має уточнення Інституту вивчення війни про те, що «витік документів США показав, що росіяни бояться контрнаступу України».
Україну подібними ІПСО настрашити важко, а американцям варто напружитися, згадати про Wikileaks і Джуліана Ассанжа, знайти його сучасну інкарнацію – і нехай вона потім просить політичного притулку в Еквадорі, як Ассанж, чи в Еритреї. Хоча російські «вуха» вилізуть в тій історії скорше і зі Сколкова дістати «крота» американцям буде важче.
Візит тижня
З першого офіційного візиту Президента України до Польщі вітчизняним медіа найбільше запам’ятався факт нагородження Володимира Зеленського найвищою відзнакою країни –орденом Білого Орла. Проте сталися у Варшаві і не менш важливі події, як зустрічі з главою польського уряду Матеушем Моравецьким та місцевими бізнесменами. Підприємців Зеленський стимулював починати бізнес в Україні, тиснучи на меркантильні інтереси. «Хто раніше зайде, той більше буде заробляти», – резонно повідомив полякам Президент України.
Після протокольних запевнень Анджея Дуди про майбутній саміт НАТО, який має відбутися у Вільнюсі, і Польща там лобіюватиме наші інтереси, закликатиме надати Україні додаткові гарантії безпеки та в майбутньому буде підтримувати повноцінне членство України в НАТО, перейшли до актуальніших та менш комфортних тем. Зеленський пояснював цікавим журналістам ситуацію довкола Бахмута, використовуючи традиційний аргумент про те, що Україні треба більше зброї та снарядів, а Дуда в контексті передачі Україні літаків F-16 мусив оперувати фактом надання МіГ-29, бо з більш сучасною авіацією у нас з союзниками поки що консенсус не виходить.
У Вільнюсі на саміті НАТО, звичайно, щось зміниться, але той захід відбудеться аж у липні, а до нього ще дожити треба.
Зерно тижня
І щонайменше до липня Україна призупинила експорт зерна до Польщі. Передували такому рішенню акції протесту польських, а також румунських і болгарських фермерів, продукція яких не витримує конкуренції з українськими пшеницею, кукурудзою і ріпаком. В Європі порахували, що фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини загалом втратили 417 мільйонів євро через наплив дешевшої української продукції, що вони називають «несумлінною конкуренцією». У Євросоюзі навіть ухвалили рішення про виплату компенсацій у розмірі 56,3 млн євро польським, болгарським та румунським фермерам.
Поки Дуда нагороджував Зеленського найвищою польською нагородою, тамтешній міністр сільського господарства Роберт Телус поїхав на прикордонний перехід у Дорогуську, щоб обговорити з українським колегою Миколою Сольським проблему українського зерна. Пан Телус має особисте зацікавлення у розв'язанні цієї проблеми, бо саме через український імпорт подав у відставку попередній міністр Генрик Ковальчик.
Наразі вітчизняне збіжжя в Польщі не осідатиме і йтиме через цю країну лише транзитом. Відкритим питанням лишається те, якщо країна в умовах війни примудряється засипати своєю продукцією цілий континент, то що ж буде після перемоги?
Граблі тижня
Виявляється, у Ватикані є граблі – і на них там періодично наступають. У минулому році під час Хресної ходи на Великдень організатори створили дует українки і росіянки, що мало символізувати братність (сестринність?) народів. В Україні тодішня ватиканська ідея викликала обурення, але виявилося, що то лише перша серія.
Замість жінок тепер Хресну дорогу проходили двоє хлопців-підлітків, які оголошували свої життєві трагедії – українець був змушений утікати до Італії після окупації його рідного Маріуполя росіянами, а другий учасник дійства бідкався про свого старшого брата-військовослужбовця, який загинув під час війни в Україні, а батько і дід зникли безвісти.
Українському МЗС треба було включити всю свою дипломатичність і толерантність, аби відреагувати на ватиканський креатив без обсценної лексики. «Ми розчаровані, що Святий Престол не взяв до уваги аргументи української сторони про образливий характер такого жесту. Спільна участь українця та росіянина спотворює дійсність, в яку Росія занурила українців, втілюючи проти них геноцид. Ба більше, такий крок підриває принципи справедливості та загальнолюдської моральності, дискредитує концепцію миру та братерства», – заявив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.
Але Страсна п’ятниця минула, і в неділю Папа Франциск звернувся з посланням і благословенням «Urbi et Orbi», де прозвучало «допоможи улюбленому українському народу на шляху до миру і пролий світло Великодня на народ Росії». Таким чином, агресора і жертву було в черговий раз зрівняно. Чекаємо наступного Via Crucis.
10.04.2023