Дух Вільяма Волеса й Роберта Брюса знову ширяє над гордою Шотландією. Наступного року тут має відбутись референдум про незалежність країни. І хоч про його результати ще зарано говорити, проте економісти охоче діляться думками, зокрема щодо того, яка валюта ходитиме в Шотландії за незалежності.
Сьогодні визначають чотири підходи до цієї проблеми: 1) приєднатися до зони євро; 2) зберегти британський фунт стерлінґів; 3) прив'язати шотландський фунт до британського; 4) заснувати власний Монетний двір.
Всі варіанти мають і сильні, і слабкі сторони. Якщо йдеться про входження в зону євро, то безумовні мінуси цієї ідеї пов'язані з нинішньою ще не подоланою кризою в єврозоні й тими суперечливими заходами, якими її намагаються подолати. Опитування громадської думки засвідчують, що шотландці справді бояться такої перспективи. Можливо тому, що соціальні програми в Шотландії традиційно дуже популярні, а програма порятунку євро передбачає поважні соціальні урізання.
Щоправда, ніхто Шотландію так швидко в зону євро не запросить. Механізм приєднання до спільної валюти дуже тривалий, а самі умови прийому, швидше за все, після історії з Грецією та Іспанією буде переглянуто. Тому якийсь ерзац євро (якщо Единбурґ все-таки захоче мати саме цю валюту) на першому етапі в незалежній Шотландії так чи так стане в пригоді.
Перше, що спадає на думку – відродити гроші, які карбували шотландські королі до 1708 року (поки не закритли Шотландський монетний двір після Унії з Англією). Перші шотландські гроші з'явилися за короля Давида (1124–1153). Зі зростанням впливу Англії на внутрішню шотландську політику гроші почали називати фунтами.
Втім, ідея повернутися до власних грошей не має стовідсоткової підтримки. Є заклики й після 2014 року використовувати британські банкноти. Це дозволить новій державі принаймні не допустити на перехідному етапі паніки серед населення і падіння бізнес-активності. Така формула до душі навіть Алексові Салмонду, лідерові партії шотландських націоналістів (SNP), який і затіяв справу з плебісцитом. Хоч Салмонд і затятий націоналіст, однак він не має нічого проти того, щоб шотландськими грошима керували «ненависні колонізатори». Але його позицію поділяють не всі члени SNP, яка в своїй пропаганді часто підкреслює, що національний Банк Англії не враховує інтересів Шотландії.
Водночас реалізація варіанту №2 логічно вимагає реформувати структуру управління національного Банку Англії, оскільки шотландці не мають допуску до адміністрування. До речі, на думку преси, такий варіант може зацікавити й ірландців, яким нині несолодко через кризу євро. Вони теж задумуються про перспективи акцептації британського фунту. Додатковий бонус для Ірландії і Шотландії полягає в тому, що Единбурґ і Дублін як концесіонери зможуть користуватися ресурсами Банку Англії.
Однак самих англійців, як виглядає, не тішить перспектива, що іноземні уряди впливатимуть на визначення банківських ставок у них на батьківщині. Крім того, багато аналітиків прогнозують, що формування шотландського ринку не обійдеться без рецесії. Те, що в кризовій Шотландії буде ходити британський фунт, стовідсотково спровокує непевність на валютних біржах Англії. Також не зрозуміло, як така модель спільної валюти вплине на можливості входження Шотландії до складу Європейської Унії, статутні документи якої вимагають від країни-кандидата мати Національний банк. Наступна пропозиція (варіант №3) – прив'язати шотландський фунт до британського з розрахунку один до одного. До речі, схожу політику проводила Ірландія після того, як 1922 року позбулася колоніального статусу. Такий крок дозволив ірландцям стабілізувати економіку після громадянської війни. Проблема, проте, полягає в тому, як тримати курс 1:1 в умовах нинішньої економіки, для якої характерна неймовірна гнучкість валютних курсів. Кон'юнктура на одному з ринків може викликати стрімкий приплив капіталу від сусідів, зростання попиту на локальну валюту, додаткову емісію, процес інфляції тощо. Тож утримати жорстку єдність курсів британського і шотландського фунтів буде важко.
Отже, напрошується останній варіант – заснування в Шотландії незалежного від Лондона Монетного двору. Без такої інституції, як стверджують націоналісти, незалежність буде примарною. Крім того, свої гроші – це ефективний інструмент впливу на макроекономічні процеси. Саме цього інструменту, на думку багатьох аналітиків, зараз бракує ірландцям, які після входження в Єврозону повністю підпорядкували свої фінанси Європейському Центробанку.
Що чекає на шотландський фунт, якщо він вирушить у вільне плавання? Щоб відповісти на це питання, економісти закликають подивитися не на досвід Швеції чи Польщі, які мають свою валюту, а на уроки… країн СНД. Навіть сьогодні мало хто вірить у стабільність російського рубля. І це попри те, що Росія – володар колосальних природних ресурсів. А про валюту такої маленької країни, як Шотландія, з її двома розвинутими промисловими галузями – виробництвом віскі та видобутком нафти – шкода й мови.
Не додає оптимізму й така статистика: в межах всього Об'єднаного Королівства в Шотландії найменше приватних підприємців на душу населення (672 бізнесмени на 10 тисяч осіб, тимчасом як в Англії – 922). Негативним чинником може бути ще й нинішній борг шотландського уряду (а це півтора мільярди доларів). Він перейде до уряду незалежної Шотландії, який не зможе розраховувати на субсидії з Лондона, як тепер.
Очевидно, що з огляду на всі обставини новонародженому шотландському фунтові буде потрібен час, щоб завоювати до себе довіру на фінансових ринках і серед інвесторів. Щоправда, психологію бізнесменів та споживачів можна обдурити, комбінуючи варіанти №3 і №4: спочатку тримати шотландський фунт прив'язаним до британського, а потім поступово послабити прив'язку.
Наразі жодного з чотирьох варіантів не знято з тем дискусій економістів. Логіка підказує, що спочатку треба було б дочекатися результатів референдуму. Поки що за суверенітет Шотландії виступає лише 34 відсотки населення краю, а проти – 47 відсотків (результати опитування 27 січня 2013). Але ще 19 відсотків – не визначилися. Отож інтрига, а з нею і ймовірність появи на світ нової шотландської валюти, зберігаються.
P.S. Хай наших читачів не збиває з пантелику наявність в актуальному грошовому обігу Шотландії шотландських фунтів. Дійсно такі купюри (див. ілюстрації), емітовані трьома шотландськими банками – Royal Bank of Scotland, Bank of Scotland i Clydesdale Bank – ходять у цьому краї за курсом англійських фунтів, їх навіть можуть прийняти (а можуть і не прийняти) в торгівельних закладах Англії. Проте банкнотами вони є лише за формою. За реальною ж сутністю вони є векселями, виданими за домовленістю з Банком Англії.
05.02.2013