З циклу "Кілька днів із Ду Фу"
10.
імператор питає: «а що там війська?»
у блідого – як смерть – міністра
«оборона – тонка, дорога – слизька
ми тримаємо там половину міста»
«то пошліть найкращі й добірні полки
заженіть селян – озбройте поетів»
«там одна дорога уздовж ріки
а підземний хід ми тримаєм в секреті»
«ви щоранку з’являєтесь з кислим лицем
і очима – як вицвілі акварелі
те що ми програємо знають про це
стіни двору, дахи і стелі
знають вуха служниць та їх язики
навіть миші що нидіють в норах
ким мені послужитись? яких
генералів вислати в гори?
де ж наш дух бойовий? переможні пісні?
де Лі Бо? де Ду Фу? де інші?
«Про Лі Бо чутки: помер навесні
й розтягли – кажуть – одяг та вірші
про Ду Фу – невідомо – чув що живий
постарів у північній провінції»
«збирайтесь в похід – видно що ви
засиділись у столиці»
до тих гір – зі столиці три дні верхи
крізь дощі й снігопади чвалали війська
та застали залогу вирізану до ноги
і спустошені селища і міста
Фото: Володимира Давиденка.
22.10.2022