Вотум недовіри і його наслідки

Ну от, коли вже здавалося, що Чехія так спритно видерлася з урядової кризи, виходить, що порятунок цей надто вже примарний. Геть тобі чисто кафкіанство, дух великого Франца знову й знову повертається до Праги.  

Нині в політикумі Чеської Республіки знову настала патова ситуація: ні праві, ні ліві в Палаті депутатів не володіють більшістю голосів. Свідченням цього став вислід тривалого засідання депутатів 7 серпня, на якому обговорювали питання про довіру тимчасовому уряду Їржі Руснока, сформованому з ініціативи президента-соціал-демократа Мілоша Земана.

Коротко пригадаймо, як розгорталися події. В середині червня прем'єр-міністр Чехії Петр Нечас оголосив, що йде з посад голови кабінету і голови партії влади. З демісією прем'єра було розпущено і весь уряд .

Відставці Нечаса передував корупційний скандал, до якого були причетні високопосадові члени прем'єрської Громадянської демократичної партії, а також працівники його канцелярії (Zbruč  писав про це свого часу). «Я визнаю свою політичну відповідальність», — заявив тоді прем'єр і гонорово пішов з великої політики.

Новий кабінет під проводом Руснока нібито й називали «технічним», хоч, безумовно, аполітичним він теж не був. Варто нагадати, що сам виконувач обов'язків прем'єр-міністра був високопосадовим членом Соціал-демократичної партії і саме від ЧСДП він двічі ставав міністром — спершу фінансів, відтак промисловості й торгівлі.

Вотум довіри кабінету Руснока відразу видавався справою проблемною. Адже попередня коаліція, до якої входила Громадянська демократична партія, ТОР-09 і Ліберально-демократична  партія, попри втрату свого уряду через згаданий корупційний скандал, далі існувала й володіла хоч і мінімальною, а все ж більшістю (101 мандат з 200).

Проте перемовники від уряду кількома днями раніше заявили, що нібито вдалося досягти консенсусу з деякими коаліціянтами, тому справа не така вже й безнадійна.

Окремо треба сказати про позицію комуністів і соціал-демократів, які, з одного боку, нібито й підтримували новий кабінет Руснока, а з іншого — вже давно прагнули дочасних парламентських виборів.

Врешті кабінет вотуму довіри не отримав, «за» проголосувало менше половини народних обранців, присутніх у залі засідань, — 93.  «Констатую: Палата депутатів відмовилася підтвердити свою довіру уряду», — підбила підсумок голосування спікер Мирослава Нємцова. Цікаво, що проти кабінету проголосували 100, а не 101 депутат. А це є доказом на те, що й коаліція більше не володіє перевагою, а отже, шансу зібрати власний кабінет у неї немає. До речі, кулуарами ширилися чутки, що саме Нємцову правоцентристська коаліція готувалася посадити у прем'єрське крісло в разі реалізації третьої спроби сформувати уряд. Але тепер вже, очевидно, не вдасться.

Остаточним свідченням неминучості дочасних виборів Палати депутатів стало те, що вже й коаліційний партнер ТОР-09, фракція якої налічує 42 багнети, долучилася до соціал-демократів з комуністами у прагненні розпустити чинний парламент. Відповідне засідання законодавчого органу Чеської Республіки може відбутися вже у вівторок-середу наступного тижня. В разі позитивного вирішення питання позачергові парламентські вибори, якщо не виникне несподіванок, могли б відбутись у жовтні поточного року.

Водночас кабінет прем'єра Їржі Руснока хоч і перебуватиме формально у відставці, проте, за дорученням президента, далі керуватиме державою практично в повноцінному режимі.

Така ситуація може призвести до посилення впливу Сенату (де домінують соціал-демократи), але передовсім — голови держави Мілоша Земана. Чеський політолог Томаш Лебеда з цього приводу зазначив: «Найсильнішим гравцем може стати президент. Тому я очікую, що після офіційного розпуску Палати депутатів тандем президента Мілоша Земана і прем'єра Їржі Руснока може виявити вельми цікавий політичний креатив. Ймовірно, що і соціал-демократичний Сенат запровадить низку законодавчих заходів». Подібну думку висловлює також експерт-телевізійник, політичний оглядач Ерік Бест: «Це якраз те, чого президент домагався, бо його дуже вже влаштовує гармидер на чеській політичній сцені. За таких обставин роль президента як арбітра, безперечно, зростає».

Багато експертів навіть висловлюють думку, що Земан прагне перетворити парламентську республіку на республіку президентську. А варто нагадати, що чинного голову держави вперше обрано всенародним голосуванням. Перед ним президентів Чеської Республіки обирав парламент. Отже, Земан як всенародно обраний має поважніший мандат довіри для реалізації своїх політичних амбіцій.

09.08.2013