З циклу "Кілька днів із Ду Фу"
4.
Не натішиться нині родина Ду
в двох братів народились сини
«той помре якого знайду
ближче східної сторони» –
так промовить провидець який тоді
буде в домі обтирати кути
буде дощ заливати по шию дім
будуть думати думу брати
і один з тих братів візьме немовля
й переставить на ліжко своє
помирають же діти в нещасних селян –
і ніхто у тривогу не б’є
вщухне дощ – а приходило їх аж сім
писне в сні маленький Ду Фу
увійде як селянка із дальніх сіл –
і одне немовля під пахву
один брат подумав: «мого не візьме»
другий скаже: «провидець – брехун
що він знає – ні бе – ні ме
тільки в дім напустив страху»
промине чимало літ – й по Янцзи
у човні постарілий Ду Фу – а там
та селянка чекає на нього – й вози
завантажені рисом – і жовта вода
«помилилась тоді – гукне до човна –
ти ріці цій задовго служив
я не хочу вертатись назад одна
підпливай – і весла суши»
й запливе у сад пахких хризантем
білих лілій – і літніх шляхів
в нерухомій воді його човен затерп
й грілись весла на сонці сухі
03.09.2022