У Львові перейменували наступні 20 вулиць. Залишається ще 11.

 

Сьогодні, 18 серпня, депутати Львівської міської ради перейменували ще 20 вулиць Львова. Окрім того, у місті з'являться сквер «Закапелок Маркіяна Іващишина» та площа Станіслава Лема.

 

Як повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, депутати підтримали напрацювання робочої групи щодо перейменування вулиць в межах деколонізації топоніміки.

 

Перейменовано такі вулиці:

 

вул. В.Комарова - вул. Братів Дужих

Микола Дужий (1901–1955) – підхорунжий УГА, секретар Головної управи товариства "Просвіта", секретар президії УГВР, в.о. голови Президії УГВР.

Петро Дужий (1916–1997) – український письменник, член ОУН. Політв’язень польських тюрем, член повітового проводу ОУН Томашівщини. Почесний громадянин міста Львова.

Іван Дужий (1911–1941) – середущий син у сім'ї Дужих, організатор драматичного гуртка в с. Карові.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Зузанни Ґінчанки, Марціна Ернста, Яна Каспровича.

Назву Комарова вулиця мала з 1967 р., раніше від 1950 р. – Контактна, до того з 1933 р. – Каспровича.

 

вул. М. Врубеля - вул. Еммануїла Миська

Еммануїл Мисько (1929–2000) – видатний український скульптор. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1972). Увесь життєвий і творчий шлях Миська пов'язаний зі Львовом. Понад десятиліття очолював Львівський інститут прикладного мистецтва

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Луції Фрей-Ґоттесман, Джеймса Мейса, Тараса Смаги. 

Назву Врубеля вулиця мала з 1956 р., раніше – Кошика.

 

вул. Д. Мєндєлєєва - вул. Євгена Гладишевського

Євген Гладишевський (1924–2012) – всесвітньо відомий хімік, засновник львівської школи кристалохіміків, заслужений професор університету ім.І.Франка

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Романа Інгардена, Омеляна Коваля, Марії Склодовської-Кюрі, Блаж. Якова Стрепи.

Назву Менделєєва вулиця мала з 1944 р., раніше від 1913 р. – Стрепи.

 

вул. І. Павлова - вул. Грицька Чубая

Григорій Чубай (Грицько Чубай) (1949–1982) – видатний український поет, перекладач, художник, мистецтвознавець. Один із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960–1980-х років, видавець самвидавного літературно-мистецького часопису "Скриня".

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Професора Рудольфа Вайґля, Софії Стшалковської, Михайла Павловського.

Назву Павлова вулиця мала з 1944 р., раніше від 1907 р. – Домагалічів.

 

вул. П. Шеремети - вул. Левка Лукʼяненка

Левко Лук’яненко (1928–2018) – український політичний та громадський діяч, письменник, юрист та радянський дисидент. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Співзасновник Української гельсінської групи. Народний депутат України. Герой України. Автор Акту проголошення незалежності України.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Дарії Віконської,  Ольги Ільків, Володимира Патика. 

Назву Шеремети вулиця мала 1950 р., раніше від 1931 р. – Стебелінських.

 

вул. Л. Жемчужникова - вул. Стефанії Шабатури

Стефанія Шабатура (1938–2014) – українська митець-килимар, багаторічний політв'язень радянських часів, член Української гельсінської групи.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Осипа Олеськіва, Дмитра Сидорука, Марії Шведи 

Назву Жемчужникова вулиця мала з 1993 р., раніше від 1965 р. – бічна Кулібіна.

 

вул. Визвольна - вул. Богдана Гаврилишина

Богдан Гаврилишин (1926–2016) – український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Михайла Гаврилка, Люни Дрекслер, Юліана Панькевича 

Назву Визвольна вулиця мала 1962 р., при приєднанні Кривчиць.

 

вул. Металістів - вул. Владислава Веливока

 Владислав Веливок (1979–2014) – полковник 24-ої окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Дружина та двоє дітей проживають на вул. Металістів.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Вінніпезька, Марилі Вольської, Єжи Ґедройця. 

Назву Металістів вулиця мала з 1957 р.

 

вул. О. Венеціанова - вул. Карла Звіринського

Карло Звіринський (1923–1997) – художник-нонконформіст і педагог, ініціатор авторської "підпільної мистецької школи", що відіграла значну роль у культурно-мистецькому житті Львова та України. Впродовж останніх років проживав на цій вулиці.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Софії Альбіновської, Богдана Весоловського, Варфоломея Зиморовича. Назву Венеціанова вулиця мала з 1946 р., раніше від 1870 р. – Ходоровського.

Назуву Венеціанова  вулиця мала з 1946 р., раніше від 1870 р. – Ходоровського.

 

вул. С. Мельничука - вул. Євгена Лисика

Євген Лисик (1930–1991) – геніальний художник-сценограф, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, головний художник Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, викладач кафедри монументального живопису Львівської академії мистецтв.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Івана Драча, Богдани Світлик-Литвинко, Спасіння.

Назву Мельничука вулиця мала з 1950 р., раніше від 1913 р. – Штарка.

 

вул. В. Перова - вул. Сембратовичів

Митрополит Сильвестр Сембратович (1836–1898) – єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви; з 1885 року митрополит Галицький, архієпископ Львівський та єпископ Кам'янецький – предстоятель Української греко-католицької церкви.

Митрополит Йосиф Сембратович (1821–1900) – єпископ Української греко-католицької церкви; з 18 травня 1870 митрополит Галицький та архієпископ Львівський – предстоятель Української греко-католицької церкви.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Франца Ксаверія, Бонна Каштелянська, Марка Паславського, Йогана Ґеорґа Пінзеля, Яніни Райхерт-Тот. 

Назву Перова вулиця мала з 1945 р., раніше від 1907 р. – Каштелянська.

 

вул. І. Михальчука - вул. Кавова

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Рафала Лемкіна, Василя Макуха, Софії Федорцевої. 

Назву Михальчука вулиця мала з 1950 р., раніше від 1916 р. – пасаж Феллєрів.

 

вул. К. Рилєєва - вул. Івана Вакарчука

Іван Олександрович Вакарчук (1947 – 2020) — видатний український фізик, політик і громадський діяч, міністр освіти і науки України (2007–2010). Протягом 1990–2007 і 2010—2013 років був ректором Львівського університету.

Ця пропозиція не виносилася на громадське обговорення, натомість на зміну назви було винесено найбільше пропозицій: Весни народів, Йосафати Гордашевської, Осипа Куриласа, Роберта Лісовського, Романа Лубківського, Професора Степана Мартиніва, Рози Померанц-Мельцер, Миколи Посікіри, Митрополита Володимира Стернюка, Богдана-Юрія Янівського.

Назву Рилєєва вулиця мала з 1946 р., раніше від 1895 р. – Бадєніх.

 

вул. О. Герцена - вул. Ігоря Білозіра.

Ігор Білозір (1955 — 2000) — український композитор, виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра», вбитий в центрі Львова російським шовіністом.

Ця пропозиція не виносилася на громадське обговорення.

 

вул. О. Засядька - вул. Павла Сбитова

Павло Сбитов (1994–2022) – Герой України (посмертно), майор Збройних Сил України, командир 503 батальйону морської піхоти 36-ої окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала М. Білинського, випускник Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного. Загинув 21 березня 2022 р. у Донецькій області.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Марії Дулемб’янки, Молодої Музи, Кирила Осьмака.

Назву Засядька вулиця мала з 1993 р., раніше від 1946 р. – Плеханова, до того з 1934 р. Скібінського, від 1913 – Щитова.

 

вул. Заводська - вул. Софії Яблонської

Софія Яблонська (1907–1971) – українська та французька письменниця, журналістка, мандрівниця, фотографиня, авторка всесвітньовідомих тревелогів про колоніальні народи, працювала для міжнародних видань

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Теодозія Старака, Володимира Старосольського, Графа Михайла Тишкевича, Степана Федака, Леоніда Штейна. 

Назву Заводська вулиця мала з 1944 р., раніше від 1840-х рр. – Панська.

 

вул. М. Глінки - вул. Галицької Армії

Ця пропозиція не виносилася на громадське обговорення.

 

вул. М. Скрипника - вул. Михайла Гориня

Михайло Миколайович Горинь (1930 — 2013) — легендарний український дисидент і політв'язень радянських часів, народний депутат України 1-го скликання, почесний голова Республіканської християнської партії, перший співголова НРУ.

Ця пропозиція не виносилася на громадське обговорення.

 

вул. О. Шумського - вул. Академіка Ярослава Ісаєвича

Ярослав Ісаєвич (1936–2010) – український історик, громадський діяч, академік НАН України, багаторічний директор Інституту українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України.

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Катрі Гриневичевої, Станіслава Дністрянського, Богдана Ступки. 

Назву Шумського вулиця мала з 1992 р. раніше від 1946 р. – Краснодонська, до того з 1936 – Скшинєцького.

 

вул. Коряцька - вул. Віталія Сапила

Віталій Сапило (2000–2022) – Герой України (посмертно), лейтенант Збройних Сил України, командир танкового взводу 14-ої окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого, випускник Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного

Серед інших було винесених на громадське голосування пропозицій були: Климентини Авдикович, Ірини Козак, Івана Майчика, Федора Максименка. 

Назву Корякська вулиця мала з 1962 р., при приєднанні Підсигнівки.


Окрім того, депутати проголосували за створення скверу «Закапелок Маркіяна Іващишина» між Назву Вірменською та пл. Музейною та площі Станіслава Лема на перехресті вулиць Академіка А. Сахарова та Д. Вітовського.Також депутати вирішили перейменувати частину вулиці Козельницької (від вул. Стрийської до Центру ім. Митрополита Андрея Шептицького) на вулицю Сокола-Батька.
 

Загалом у Львові підлягає перейменованню 53 вулиці. 39 вулиць вже отримали нові назви, дві вулиці приєднано до існуючих, і ще одна перейменованоа в межах садового кооперативу. Ще 11 вулиць буде найменовано на найближчих засіданнях сесії, уточнив Москаленко.

 

З них раніше на громадське голосування виносили зміни назв:

вул. Боткіна (пропозиції: Карла Бауера, Адольфа Бека, Івана-Теодозія Куровця, Володимира Палагнюка);

вул. Ковалевської (пропозиції: Ярослава Барнича, Теодозії Бриж, Марії Примаченко, Дебори Фоґель, Академіка Катерини Ющенко);

вул. Лобачевського (пропозиції: Анни Кісіль, Владислава Лянце, Параски Плитки-Горицвіт, Олега Романіва, Євгена Сверстюка, Станіслава Уляма);

вул. Чайковського (пропозиції: 30-го червня, Ореста Васкула, Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика, Товариства Лева);

вул. Філатова В. (пропозиції: Підполковника Ігоря Дашка, Романа Іваничука, Цецилії Клафтен, Патріарха Димитрія Яреми);

вул. Айвазовського (пропозиції: Софії Караффи-Корбут, Софії Парфанович, Ірени Сольської, Союзу українок);

вул. Братня (пропозиції: Глухівська, Ігумені Йосифи (Олени Вітер), Любомира Пирога);

вул. Переможна (пропозиції: Марії Білецької, Михайла Брилинського, Миколи Плав’юка, Омеляна Пріцака).

 

 

18.08.2022