Виставку «Альфред Потоцький: особистість, рід, історія», що представляє малярський портрет намісника Галичини та скан гравюри його генеалогічного древа, розгорнуто у Дзеркальній залі Палацу Потоцьких у Львові.
У кінці XIX ст. граф Альфред II Потоцький, політичний діяч і намісник Галичини, вирішив побудувати палац на ділянці Хорунщизни. Будучи поціновувачем французької архітектури, він замовив проект в архітектора Луї дОверню. Спорудження палацу в стилі Людовика XVI розпочали наприкінці 18 80-х рр. Однак граф невдовзі помер і будівництво завершував його син Роман. Палац був задуманий для парадних прийомів і зустрічей, в ньому чимало віталень, широкий двір для карет. Головний фасад від вул. Коперника відокремлюють масивні ковані ворота, а з тильного фасаду розташовано терасу, сходи з якої спускаються в парк. До наших днів збереглися пишні палацові інтер’єри з камінами, ліпниною, настінним живописом.
Після Другої світової війни будівля палацу була у розпорядженні різних наукових установ, після реставрації 1975 року в ній функціонував Палац щастя. Згодом споруду долучили до Львівської картинної галереї, яка виставила там колекцію творів європейського мистецтва.
Цьогоріч минає 15 років з часу облаштування у Палаці Потоцьких експозиції європейського мистецтва XIV – XVIII ст. з колекції Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, а від дня народження замовника цієї прекрасної споруди – 205. З нагоди цих ювілейних дат портрет Альфреда ІІ Юзефа Потоцького (1822–1889), пензля львівського художника Александра Рачинського, повернеться до резиденції.
«Понад 80 років відвідувачі музею не могли бачити портрета замовника Палацу Потоцьких у Львов. Але відтепер він зустрічатиме гостей палацу. Портрет Альфреда ІІ Юзефа Потоцького після довгих років зберігання у фондосховищах щасливим чином ідентифіковано, відреставровано і виставлено для споглядання», – повідомив Василь Мицько, завідувач відділу комунікації та зв'язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
За словами Василя Мицька, особистість Альфреда ІІ Юзефа Потоцького – одного з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Східної Галичини ХІХ ст. захоплює високою культурою, шляхетністю й любов'ю до мистецтва: «Цей ліберальний консерватор і монархіст, клерикал, прихильник польсько-української співпраці, якого шанували навіть вороги, досягнув блискучих політичних та адміністративних успіхів. Альфред ІІ Юзеф Потоцький залишив яскравий слід в історії багатьох країн, вплинув на розвиток промисловості Східної Галичини, розбудову міст й численних сіл».
Альфред ІІ Юзеф був представником давнього роду Потоцьких гербу Пилява, коріння якого сягає XIII, а, можливо, навіть XII ст. – часів Жирослава з Потока, що засвідчує генеалогічне дерево 1745 року, копія якого доповнює експозицію. Цей великоформатний шедевр графічного мистецтва перебував у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника у незадовільному стані. Завдяки контактам Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотека України ім. В. Стефаника із Музеєм-замком в Ланцуті (де, власне, й народився Альфред ІІ Юзеф Потоцький) львівська реставраторка Леся Дзендзелюк – завідувачка відділу реставрації та консервації рідкісних видань, отримала скан оригінальної гравюри з ланцутської колекції і змогла відреставрувати львівський відбиток, розташувавши в ньому розрізні фрагменти в правильній послідовності.
Що ж до малярського портрета господаря палацу, то й у цьому випадку ми завдячуємо копіткій праці реставраторів, але насамперед щасливій знахідці й атрибутуванню Світлани Стець – старшої наукової співробітниці відділу європейського мистецтва ХІХ–ХХІ ст. Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Портрет Альфреда Потоцького до та після реставрації. Фото Інни Баблоян.
«Кілька років тому, готуючи виставку творів угорських художників «Угорська рапсодія», я зауважила у Книзі надходжень твір Леопольда Горовіца. Це відомий в Австро-Угорщині живописець і портретист єврейського походження ( Leopold Stefan Horowitz ; 1838 –1917 ). Він навчався у віденській Академії образотворчих мистецтв, мешкав у Парижі й Варшаві, був улюбленим портретистом аристократії, зокрема й цісарського двору. У наших фондах я таки віднайшла зазначений твір, який надійшов до галереї 1940 року із міського казино. У галерейні документації 1947 р. зазначалося, що це зображення львівського художника Александра Рачинського пензля Горовіца. Полотно, що його я віднайшла у фондах ,було у вкрай незадовільному стані, однак одразу стало зрозуміло, що це не просто портрет чоловіка, якого чомусь вважали за Рачинського, бо про це свідчив підпис внизу полотна, а таки зображення Альфреда Потоцького, іконографія котрого була мені доволі знайомою, до того ж я знала що Горовіц неодноразово малював графа», – розповіла Світлана Стець.
За словами Світлани Стець, встановити істину також допомогли контакти із Музеєм-замком в Ланцуті: польські колеги надіслали репродукцію портрета Альфреда ІІ Юзефа Потоцького, написаного Леопольдом Горовіцем. Відтак стало зрозумілим, що львівське полотно є копією твору Горовіца, написаною львівським художником Александром Рачинським, ймовірно для котроїсь із численних громадських організацій, що їх покровителем був граф, або ж і Галицького сейму, маршалком якого Потоцький також був.
Після атрибутування портрет Альфреда ІІ Юзефа Потоцького надійшов на реставрацію, яка тривала рік, адже слід було усунути як пошкодження полотна, так і наслідки попереднього реставраційного втручання та незадовільного зберігання. «Попри додаткову штивність, викликану лакуванням зворотного боку, полотно було сильно деформоване і мало розрив. Треба було зняти старий лак, укріпити й подекуди доповнити втрати грунту і фарбового шару, усунути чужорідні різночасові перемалювання тощо, це виконувала реставраторка Інна Баблоян, якій допомагала Юлія Островська», – повідомила Світлана Стець.
.
Експонування виставки одного твору «Альфред Потоцький: особистість, рід, історія» триватиме до 25 вересня.
31.07.2022