Помер легендарний ліберо львівських «Карпат» Ростислав Поточняк.

 

У вівторок, 26 липня, у віці 74 років помер легенда львівського футболу, багаторічний гравець «Карпат» Ростислав Поточняк. Був одним із найкращих захисників українського футболу. За львівські «Карпати» виступав у 1966–1977 роках, відігравши 369 ігор, поступаючись за цим показником лише Левкові Броварському.​

 

 

Ростислав Поточняк народився у Винниках 26 січня 1948 року.

 

Був вихованцем львівського футболу, першим його тренером був Богдан Маркевич. Спочатку виступав форвардом у молодіжній команді львівського СКА, де його помітив і 1966 року запросив до своєї команди тренер «Карпат» Микола Дементьєв. Дебютував за клуб 12 травня 1966 року у матчі проти харківського «Авангарду». Євген Лемешко, що очолив «Карпати» у 1967 році, перевів Поточняка у півзахист, а ще через рік новий головний тренер Василь Васильєв, маючи проблеми в обороні, поставив Поточняка на позицію стоппера – центрального захисника. Відтоді почав постійно грати в обороні, але з новим тренером Ернестом Юстом вже у функції ліберо, вільного захисника, з незмінним третім номером на футболці. Разом з цим на рахунку Поточняка було шість голів у ворота суперника.

 

1969 року Поточняк у складі «Карпат», які виступали у другій групі класу «А», став переможцем Кубка СРСР. Наступного сезону команда здобула путівку до вищої ліги, і за підсумками свого першого чемпіонату в цій лізі Поточняк увійшов до списку найкращих дебютантів сезону.

 

У 1971 р. разом із Геннадієм Лихачовим і Остапом Савкою виступав за київське «Динамо», яке робило турне по Австрії. Потім Поточняк згадував: «До київського "Динамо" запрошували років зо три. Спочатку Віктор Маслов, потім Олександр Севідов і ще пізніше Валерій Лобановський. Пізніше на одній із нарад у столиці Валерій Васильович сказав, що "Поточняк – єдиний футболіст, який не доїхав до Києва". На моє місце тоді запросили Михайла Фоменка».

 

У 1972-му став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи, де радянська збірна поступилася у фіналі Чехословаччині.

 

Маючи пропозиції від більш титулованих клубів, Поточняк вважав за краще залишитись у львівській команді, за яку у вищій лізі відіграв вісім сезонів. Чемпіонат 1977 року для «Карпат» склався невдало, львів'яни посіли передостаннє 15 місце та вибули з вищої ліги.

 

Найбільш пам'ятними для Ростислава Поточняка, як він потім згадував, були три матчі: насамперед перемога «Карпат» у фіналі Кубка СРСР у Лужниках над ростовським СКА з рахунком 2:1, перемога «Карпат» у Москві з рахунком 3:1 над «Спартаком» у серпні 1972 року та перемога «Карпат» над бразильським «Пальмейрасом». Запам'ятався також матч у Парижі на легендарному стадіоні Парк де Пренс у складі олімпійської збірної, коли у відбірному турнірі обіграли французів з рахунком 3:1 та нічия 1:1 на виїзді з італійським «Міланом» 1976-го.

 

У першій лізі тренер «Карпат» взяв курс на омолодження складу, й у 1978-му Ростислав Поточняк, якому на той час виповнилося 30 років, прийняв пропозицію Володимира Булгакова продовжити кар'єру в харківському «Металісті», який виступав у другій лізі. За два роки харків'яни вийшли вже до вищої ліги. 1983 року харківський клуб пробився у фінал Кубка СРСР, де поступився донецькому «Шахтарю» 0:1. Цей сезон став останнім у чемпіонатах СРСР для Поточняка, який останні п'ять років виводив команду на поле з капітанською пов'язкою. За «Металіст» Поточняк провів 258 матчів.

 

 

За свою футбольну кар'єру Ростислав Поточняк відіграв 572 матчі у чемпіонатах СРСР та 55 – за Кубок, 5 матчів у складі олімпійської збірної та 7 поєдинків за молодіжну збірну. Разом – 639 ігор.

 

У 1984–1985 роках був граючим тренером команди «Нафтовик» (Долина), з якою здобув перемогу в чемпіонаті Івано-Франківської області та брав участь у республіканському турнірі серед колективів фізкультури.

 

У 1987–1988 роках працював завучем у СДЮШОР «Карпати», а у 1989–1990 роках входив до тренерського штабу львівських «Карпат», з початком 1991 року став головним тренером, у липні того ж року його змінив Степан Юрчишин, після чого Поточняк працював із юнацькими командами Львова. Наприкінці сезону 2002/03 був головним тренером команди другої ліги "Карпати-3", складеної з молодих футболістів. Тренував ветеранську команду міста.

 

"Від захисника вимагається дотримуватися чотирьох правил. Перше – вдало зіграти на випередженні. Друге – «накривати» нападника під час прийому ним м’яча. Третє – не впадати у крайнощі. Четверте – вміло читати хід подій на полі та точно в ноги віддати м’яча партнеру. Останній захисник, інакше кажучи ліберо, повинен страхувати своїх колег з оборони. У футболі треба багато бігати, а ще більше думати. Робити усе необхідно спокійно і без метушні"

(Ростислав Поточняк)

 


 

"Парастас відбудеться сьогодні, 28 липня, у Львові в капличці на вул. Пекарська, 52. Початок – о 18:00. Похорон відбудеться у п’ятницю, 29 липня, у цій же капличці. Початок – о 13:00. Поховають Ростислава Поточняка на Личаківському цвинтарі", – повідомив спортивний журналіст Юрій Назаркевич.

28.07.2022