Попіл і кров Маріуполя
Всім морем Азовським не змить.
У разі влучання “Тополя”
Все зникне в єдину мить.
Й довіку на нас їм дивитися
З підземних сховищ-печер.
А хлопцям ніде й помитися
У цей Пречистий Четвер.
І смокче цей біль невитравний:
Що їм готує майбуть?
Зраду і суд неправедний,
І на Голгофу путь?
А в іншому підземеллі
Десь лисий сидить Сатана,
Що страх наш і наші болі
Зі смаком жере-намина.
Довкруг упирів когорта,
Від крові вже п’яна у дупель.
Та кісткою поперек горла
Стоїть їм наш Маріуполь!
Тримаються хлопці красиво,
Хоч біль нароста й нароста.
Який европейський Симон
Поможе нам нести хреста?
Цього не втямить зроду
Клятий московський смерд.
Ми тут стаємо справжнім народом
І попираємо смерть!
21.04.2022