Референдум стосовно НАТО фінам більше не потрібен.

Президент Фінляндії Саулі Нійністе заявив, що референдум стосовно НАТО фінам більше не потрібен: вже зрозуміло, що з початком війни в Україні у фінському суспільстві сформувався чіткий консенсус за приєднання до Альянсу. Лиш 16% фінів виступають проти членства в НАТО – при 61% за членство, показує опитування, проведене на замовлення газети  Helsingin Sanomat.

Австрія, Швеція, Фінляндія і Швейцарія – це європейські країни, які не є членами НАТО і тому не можуть розраховувати на переваги членства у цьому військовому союзі.

Особливо гостро відчуває небезпеку російського вторгнення, пише Енріко Франческіні в «La Repubblica», країна Суомі. По-перше, довжина фінсько-російського кордону – 1350 км. По-друге, Фінляндія вже пройшла одну війну з комуністичною Росією взимку 1939–1940 рр., коли Сталін розпочав вторгнення, мотивуючи це вигаданими причинами колишньої приналежності країни до царської імперії.

Існує чимало подібностей цієї війни до сьогоднішніх подій в Україні. Як і тепер, правитель Росії Сталін мав тоді схожі проблеми, коли, незважаючи на значну чисельну перевагу в живій силі і техніці, окупанта зупинила менша за всіма параметрами, але добре підготована національна армія. В результаті Фінляндія хоч і втратила частину своєї території і була змушена прийняти політику нейтралітету, але зберегла незалежність і демократію. Від того часу ця країна готується до нової війни з Росією – і така політика отримала додаткову підтримку після початку агресії РФ проти України.

Серед найважливіших пунктів таких приготувань – створення стратегічних запасів їжі  і паливно-мастильних матеріалів (на 6 місяців) і найнеобхідніших медикaментів (до 10 місяців). Крім того, створено добре продуману систему цивільної оборони, в якій всі будівлі певних розмірів мають бомбосховища, а басейни, ковзанки та паркінги можуть бути легко перетворені на споруди для захисту від бомбардувань евакуйованих людей. Подібна система існує також в Ізраїлі.

У Фінляндії, на відміну від багатьох інших європейських країн, діє обов’язковий набір в армію. У разі війни фінська армія налічуватиме біля 280 тисяч солдатів. Крім того, резерв звільнених у запас сягає 900 тисяч осіб. Це означає, що біля п’ятої частини населення готове би було чинити агресії добре організований озброєний спротив. Це вражаючі числа – адже, наприклад, в Італії це означало би коло 10 мільйонів солдатів і резервістів.

Для захисту від килимових бомбардувань у Гельсінкі розбудовано цілу систему підземних тунелів завдовжки кілька десятків кілометрів, а всі головні штаби фінської армії розташовані в горбистих районах під гранітним щитом завтовшки 30–40 м.

У разі військової агресії, продовжує автор, усі військовозобов'язані відразу будуть мобілізовані, а населення, яке проживає у найвразливіших зонах, буде негайно евакуйоване.

Представники найважливіших галузей промисловості Фінляндії, серед яких телекомунікації, харчова промисловість і енергетика, збираються три-чотири рази на рік для обговорення реакції на можливий напад. Уряд Фінляндії координує такі обговорення і постійно працює над планами відповіді на всі можливі види агресії. Окремо розробляються варіанти відповідей на кібератаки та інші види гібридної війни.

Незважаючи на все це, Фінляндія – зовсім не мілітаристська держава. Навпаки, це дуже миролюбна країна. А статистика ООН вказує, що за такими параметрами, як якість життя, освіта, охорона здоров’я, рівень злочинності і т.д., Фінляндія ось уже п’ять років поспіль є «найщасливішою країною в світі».

Після 24 лютого ц.р. у Фінляндії різко зросла кількість прихильників НАТО, на що вже встигла відреагувати РФ і пригрозила «наслідками», намагаючись вплинути на вільний вибір демократичної країни. У НАТО чи без нього, Фінляндія робить усе можливе, щоб самостійно захиститися від постійної загрози з боку РФ і відбити можливу агресію, як це сталося взимку 1939–1940 рр.