Лист Мирослава Мариновича
до кримськотатарських політвʼязнів.
28 лютого 2022 року
Дорогий Сервере [Мустафаєв]! Дорогий Нарімане [Джелял]! Дорогі друзі-побратими!
Мій новий лист до вас буде коротким – хто зна, чи він узагалі проб’ється до вас крізь дим цієї нової злочинної війни. Але якщо все-таки проб’ється, то я щиро тисну вам руку.
Я не писатиму про політичні аспекти цієї війни: вони нам очевидні. На наших очах уся конструкція путінської Росії розсипається на порох. Так, уламки цієї руїни боляче травмують наші народи, але ця жертва українців і кримських татар має за собою великий сенс. Бо на руїнах російської імперії, залитих кров’ю наших героїв, постають обриси нового обличчя Європи і світу загалом.
Знаю, що для Вас слово «Бог» – не порожнє слово. І ви знаєте, щó відповісти на питання деяких зневірених людей: «Для чого Бог допускає такі трагедії людей?!» Останніми роками, а особливо цими днями, Бог перед очима всього світу увиразнює вишкірену машкару Зла. І робиться це на благо людей, бо, увиразнюючи Зло, Бог допомагає людям відновити свою спроможність розрізняти добро і зло, правду і брехню.
Це – болісний процес, і цей біль ви відчуваєте в російській тюрмі, а ми – на полях нової війни. Але як ми, політв’язні брежнєвського режиму, були горді тим, що причетні до падіння комуністичної імперії, так і ви сьогодні маєте бути гордими, що, вислухавши ваш біль, Бог прийняв рішення покінчити з імперією російською. Бо недарма в українському народі кажуть: «Коли Бог хоче покарати когось, Він відбирає йому розум». І Путін, захлинувшись своєю ненавистю і врешті-решт розгнівивши Бога, збожеволів сьогодні остаточно.
Ніхто з нас не знає, коли і як закінчиться ця війна. Ніхто не знає, кому вдасться вижити. Але знаємо твердо, що скоро здійсниться російська приказка: «Отольются кошке мышкины слезы». І ми з вами ще цього року зустрінемось або в неупокореному Києві, або у звільненому Бахчисараї!
Обіймаю,
Мирослав Маринович
* * *
Лист Нарімана Джеляла.
Отриманий 2 березня 2022 року
Шановний пане Мирославе!
Слова правди та підтримки завжди знайдуть шлях до адресату! Дякую Вам!
Чудово, коли тобі пише людина, яка поділяє одні з тобою життєві принципи, любить одну країну і прагне одних з тобою цілей.
Україна вкотре виборює власну свободу та незалежність. Право на свій шлях. Я, кримський татарин, громадянин України, політвʼязень, гордий бути частиною цієї боротьби.
Не сумніваюся, що ми витримаємо!
Ви праві! На жаль, значна частина нашого суспільства все ще залишалася неспроможною відділити добро від зла. Сьогодні більшість із них виліковується від цієї хвороби.
Лживі міфологеми про «один народ», «братську Росію» знищуються багнетами їх же авторів.
Україна отримує антиімперську вакцину. Високою ціною!
Але великі справи не бувають без втрат.
Це велика трагедія, але й честь – приймати участь у похороні імперії.
На жаль, я знаходжусь майже в інформаційному вакуумі. Тому молюся за справу захисників України та за душі загиблих.
Нехай кожна жертва цієї війни стане цвяхом у труну цієї імперії!
З повагою до Вас і до всіх патріотів
Наріман Джелял.
Нехай наш єдиний Бог допоможе нашим воїнам та добровольцям боронити рідну землю!
