Українська держава могла би вийти на завершальний етап із встановлення високоефективної системи протиповітряної оборони, якби зважила, що "залізний купол" належить до пріоритетних інтересів країни і не витрачала кошти на проєкти типу ініціативи "Велике будівництво" чи популістичних задумок на кшталт "ковідної тисячі", закупівлі смартфонів тощо.
Про це йдеться у публікації проєкту "Ціна держави", що його готує організація CASE Україна.
Експерти нагадують, що на програму "Велике будівництво" вже витратили $10 млрд, а в бюджеті на 2022 рік на цей проєкт заклали іще понад 140 млрд грн (приблизно $5 млрд). Іще один приклад для порівняння: на обслуговування державних банків (націоналізація, докапіталізація, облігації внутрішніх державних позик) за минулі 13 років витратили $21 млрд.
"Що таке ефективне використання коштів платників податків? Крім того, що це повинні бути прозорі закупівлі за найкращим співвідношенням ціна-якість, це також актуальність закупівель. Тобто купувати те, що треба саме зараз, а не створювати дисбаланс заради красивої картинки... Багато хто з військових експертів відзначав, що протиповітряна оборона та авіація – слабке місце України", – зазначили автори публікації.
Згідно з розрахунками експертів Ukrainian Military Pages та порталу "Мілітарний", для запуску надійного "залізного купола" (зенітні війська, радіотехнічні підрозділи, авіація) потрібно 483,4 млрд грн (приблизно $17 млрд).
"Сума велика, але не сказати, що не підйомна... "Велике будівництво", "Велика реставрація", "Велика термомодернізація", ковідна тисяча, смартфони для "Єбабусів" та "Єдідусів", "Президентський університет" – це все дуже добре. Але бюджет не ґумовий, а у нас буквально на порозі стоять війська. Тому кошти платників податків треба витрачати розумно, щоб забезпечити країну та її громадян найнеобхіднішим. Сьогодні це – оборона", – наголосили експерти проєкту "Ціна держави".
Напочатку лютого Інститут з вивчення війни (США) у доповіді на тему російських мілітарних цілей спрогнозував, що найвірогіднішим сценарієм російської агресії буде не пряме сухопутне вторгнення, а ракетні удари та нальоти авіації.
"Ми оцінюємо, що така повітряна кампанія в неокупованій Україні є значно ймовірнішою, ніж вторгнення з метою захоплення значних територій неокупованої України, зокрема Києва та інших великих міст", – ішлося у піблікації.
На думку аналітиків, російська авіаційно-ракетна кампанія, спрямована як на окуповану, так і на неокуповану Україну, може стати навіть більшою проблемою для США і НАТО, ніж вторгнення із метою окупації більшої частини України – "так само, як ситуація з живими заручниками створює більше напруженості та ускладнень, ніж завершене вбивство".
15.02.2022