Нині у віці 39 років відійшов у вічність відомий львівський художник та іконописець Остап Лозинський, голова львівської «Асоціація музеїв та галерей», душа феномена «Коляда в Лозинського», що за десять років став для львівських митців незмінним атрибутом Різдва: в його помешканні на Лисенка збиралося по триста колядників.
Про смерть Остапа Лозинського повідомив міський голова Львова Андрій Садовий:
«Сьогодні відійшов у вічність відомий львівський художник та іконописець Остап Лозинський.
Кажуть, коли людина покидає цей світ у такі великі свята, то вона одразу потрапляє до раю.
Нехай Остапу там буде світло і добре.
А його роботи, як і пам’ять про нього, житимуть вічно.
Світла пам’ять світлій людині».
Причина смерті – ковід, хоч здавалося, що він вже вдруге подолав цю хворобу...
Остап Лозинський народився у квітні 1983 року у Львові. Батько – Тарас Лозинський – відомий колекціонер і художник, засновник Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при Науковому товаристві ім. Тараса Шевченка. Як Остап потім казав: «Я народився, а мистецтво завжди було поруч».
У 2004 році закінчив Львівський коледж декоративного мистецтва ім. Івана Труша (відділ розпису), в 2006-му – Львівську національну академію мистецтв, потім аспірантуру Інституту народознавства НАН України за темою "Творчість майстра ікон празникового ряду із Сколе в контексті локальних іконописних осередків Галичини кінця XVI – початку XVII століть”.
Від травня 2006 року працював у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові, був завідувачем сектору виставково-експозиційної роботи, куратором виставкових та видавничих проєктів. З 2011 року — куратор виставкових проєктів галереї сучасного сакрального мистецтва Iconart.
З 2017 року – викладач теоретично-практичного курсу «Основи композиції» в іконописній школі Радруж Українського католицького університету (з 2017).
«Остап Лозинський – художник. З тих кращих галицьких. Талановитий і харизматичний. Мати його картину (а ще ліпше хатню ікону) в домашній колекції є ознакою хорошого смаку! Його почерк у мистецтві яскравий і самобутній: переосмислюючи традиційний галицький і гуцульський іконопис крізь призму розуміння сучасного мистецтва, філософії і богослов’я, він створив свій впізнаваний стиль.
Захоплення іконою і трансформація Лозинського-художника в Лозинського-іконописця тривала роками. Він творить згідно з власним сумлінням, не йдучи в комерцію чи слідуючи моді – він слухає Бога, а ми можемо чути Бога в його роботах. Вони не залишають байдужим, бо сам автор – не байдужий» (Марта Кузій)
Коляда в Остапа
Падіння під хрестом. 2018.
Я – виноградина правдива. 2015.
Притча про злих виноградарів. 2015.
06.01.2022