Увечері у четвер, 30 грудня, відбулися телефонні переговори президентів Росії та США Владіміра Путіна та Джо Байдена, основною темою яких було загострення ситуації навколо України та плановані на початку січня переговори представників Росії з представниками США (9-10 січня, Женева), НАТО (12 січня, Брюссель) та ОБСЄ (з 13 січня). Телефонна розмова двох президентів тривала 50 хвилин. Байден під час розмови перебував у своєму будинку у штаті Делавер.
Комунікат Білого дому про переговори
У короткій заяві прес-секретаря Білого дому Джен Псакі за підсумками переговорів йдеться про те, що Джо Байден закликав Владіміра Путіна розрядити напружену ситуацію довкола України. Президент Байден дав зрозуміти, що США з союзниками та партнерами "рішуче дадуть відповідь на подальшу агресію проти України". При цьому президент Байден підтримав дипломатичні зусилля, зокрема, двосторонній американсько-російський стратегічний діалог та переговори в рамках Ради НАТО-Росія та ОБСЄ, які мають відбутися в січні. У заяві наголошено, що дипломатичний діалог може привести до успіху лише за умов деескалації конфлікту.
Ширше про розмову повідомив на брифінгу не названий високопоставлений представник адміністрації США (як правило, це один з помічників президента чи, як, судячи з контексту, в даному випадку, держсекретаря):
Хоча цей дзвінок відбувся на прохання керівництва Росії, він узгоджується з нашою точкою зору, що відносини глав держави, зокрема між цими двома країнами та напередодні інтенсивного періоду дипломатії через тиждень, є властивим і найкращим способом просування вперед у дуже серйозній ситуації, з якою ми стикаємося.
Тон розмови двох президентів був серйозним і предметним. Кожен з них сформулював свої позиції, як вони це робили і під час попередніх розмов, і публічно.
Президент Байден виклав два шляхи, два аспекти підходу США, які реально залежатимуть від дій Росії в майбутньому. Один – це шлях дипломатії, що веде до деескалації ситуації, а інший – шлях, який більше зосереджений на стримуванні, включаючи серйозні витрати та наслідки, якщо Росія вирішить продовжити подальше вторгнення в Україну. І ці витрати включають економічні витрати, включають коригування та збільшення позицій сил НАТО в країнах-членах Альянсу, а також включають додаткову допомогу Україні, щоб вона могла далі захищати себе та свою територію, про що ми викладали раніше.
Лідери домовилися про послідовність діалогу зі стратегічної стабільності, який розпочнеться 9-го і 10-го числа в Женеві, розмови Ради НАТО – Росія 12-го та зустрічі ОБСЄ 13-го. Президенти обговорили важливість прагматичної, орієнтованої на результати дипломатії. І я думаю, що президент Байден значною мірою розглядав цей дзвінок як спробу створити умови для цього.
Президент Байден дуже чітко висловився, що Сполучені Штати будуть діяти за принципом «нічого про вас без вас»: жодних розмов про питання, які найбільше хвилюють наших партнерів і союзників, без повних консультацій та участі наших партнерів і союзників, на що президент Путін сказав, що розуміє це.
Обидва лідери визнали, що, ймовірно, будуть сфери, де ми можемо досягти значного прогресу, а також сфери, де домовленості можуть бути неможливими, і що майбутні переговори точніше визначать контури кожної з цих категорій. Це і є дипломатією, саме для цього і проводять переговори.
Протягом наступних семи — десяти днів до цих переговорів ми очікуємо продовження дуже інтенсивного періоду консультацій з боку США з нашими союзниками і партнерами, включаючи надання інформації про цю розмову нашим союзникам і партнерам, і зокрема, звісно, до уряду України, а також до союзників і партнерів по НАТО.
Останніми тижнями ми вели широку дипломатію в цьому напрямі, в тому числі з боку Держдепартаменту, Міністерства оборони, Міністерства фінансів і у Раді національної безпеки.
Президент Байден спілкувався з лідерами всієї Європи. Секретар Блінкен зустрівся зі своїми колегами в G7, в НАТО, на міністерських зустрічах ОБСЄ на початку цього місяця. Секретар Блінкен розмовляв із Президентом України Зеленським якраз напередодні цього дзвінка, а також — зі своїми колегами з Європейської четвірки. Протягом останніх тижнів міністр Остін розмовляв з кількома своїми європейськими колегами. Наші нещодавно підтверджені посли як в НАТО, так і в ОБСЄ розпочали активну роботу зі своїми колегами. І ми очікуємо, що ці розмови залишаться в центрі уваги американської дипломатії протягом наступного тижня — знову ж таки, перед низкою дипломатичних зустрічей, які розпочнуться 9 січня.
У відповідь на питання, чи внаслідок переговорів стало зрозуміліше про наміри Путіна стосовно вторгнення в Україну, представник Держдепартаменту пояснив, що під час розмови не було жодних заяв про наміри, але, незалежно від цього, зараз увага США зосереджена на діях та індикаторах, а не на словах. Тому продовжуватиметься дуже уважне відстеження пересування та нарощування російських сил на кордоні з Україною та підготовка до будь-якого рішення, яке зрештою ухвалить російський президент.
Комунікат Кремля про переговори
Головною темою розмови стали питання реалізації досягнутої під час відеоконференції 7 грудня домовленості про запуск переговорів щодо надання юридичних гарантій забезпечення безпеки Росії. Володимир Путін дав докладні пояснення важливих підходів, закладених в основу російських проєктів Договору між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки та Угоди Російської Федерації з державами – членами Організації Північноатлантичного договору. Наголошено, що результатом спільної роботи мають стати тверді правові гарантії, що виключають просування НАТО на схід та розміщення загрозливих систем озброєння поблизу російських кордонів. Акцентовано, що безпека кожної країни може бути забезпечена лише на основі суворого дотримання принципу неподільності безпеки.
Виражена взаємна готовність до серйозного та змістовного діалогу з зазначених питань. Підтверджено, що переговори відбудуться спочатку у Женеві 9–10 січня, а потім у рамках Ради Росія – НАТО у Брюсселі 12 січня. 13 січня розпочнуться дискусії і в ОБСЄ. Президенти домовилися тримати під особистим контролем перебіг дискусій на згаданих переговорних треках і особливо у двосторонньому форматі з прицілом на якнайшвидше досягнення конкретних результатів.
У цьому контексті Джозеф Байден підкреслив особливу відповідальність Росії та США за забезпечення стабільності в Європі та світі в цілому, а також те, що Вашингтон не має намірів розгортати на території України ударні наступальні озброєння.
З російської сторони було дано вичерпну відповідь на знову згаданий Джозефом Байденом варіант прийняття «масштабних» санкцій проти Росії у разі ескалації ситуації навколо України. Зокрема, сказано, що це стало б найсерйознішою помилкою, яка фактично загрожує повним розривом російсько-американських відносин.
Президенти обмінялися новорічними привітаннями та найкращими побажаннями.
Загалом розмова мала відвертий і діловий характер і, безумовно, була корисна обом сторонам. Домовлено про продовження регулярних контактів на найвищому рівні.
Таким чином, відчитуючи зміст розмови між рядками комунікатів (особливо російського), можна констатувати, що (1) Байден окреслив рамки компромісу гарантіями не розгортати на території України ударні (ядерні) наступальні озброєння, що (2) масштабні санкції проти Росії можуть настати не після, як дотепер вважалося, російської інтервенції в Україну, а при нарощенні Росією загрози цієї інтервенції, і що (3) Путін серйозно стривожений перспективою цих санкцій. Характерно, що про Мінські домовленості цього разу в інформації про переговори не згадує ні Білий дім, ні Кремль.
З іншого боку, Путін не дав жодних конкретних обіцянок щодо відведення зосереджених уздовж українського кордону десятків тисяч російських військовослужбовців, заявивши при цьому, що різкий крок Заходу може призвести до повного розриву відносин між США та Росією.
Помічник російського лідера Юрій Ушаков так переказав слова свого патрона у розмові з журналістами: «Наш президент відразу ж відреагував на це тим, що якщо Захід все-таки зважиться на тих чи інших умовах запровадити згадані безпрецедентні санкції, то все це може призвести до повного розриву відносин між нашими країнами. І буде завдано поважної шкоди відносинам Росії із Заходом взагалі».
Тим часом інформаційна аґенція Reuters з покликом на високопосадовця адміністрації США повідомила, що під час телефонної розмови Байдена з Путіним «вдалося виявити сфери для поступу в майбутніх дипломатичних перемовинах, а також сфери, де досягнення угоди може виявитися неможливим». «Сполучені Штати продовжать дуже уважно стежити за нарощуванням Росією збройних сил на кордоні з Україною та пересуваннями цих військ», – додало джерело аґенції.
Це була вже друга віддалена розмова двох президентів за останній місяць. Нагадаємо, що сьомого грудня Путін та Байден провели перемовини у форматі телемосту, вони тривали дві години. Як і зараз, пріоритетною темою розмов була ситуація навколо України.
31.12.2021