Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою підвищив штрафи за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Приміром, за новими таксами розмір адміністративного стягнення за незаконно зрубане дерево зросте у 6 разів і становитиме максимально близько 6 тисяч гривень. Чи допоможе це зберегти ліси і наскільки гострою є ця проблема в Карпатах, «Z» запитав чиновників і екологів. З'ясувалося, що випадки незаконного вирубу дерев є поодинокими і трапляються в глухих селах, де люди бідують і йдуть заради хліба на крайнощі. Натомість реально загрожує карпатському лісові інше — вируб законний, бо дозволи на нього роздають з порушенням усіх природоохоронних норм.
Мовою статистики
Івано-Франківська область на 40% вкрита лісами. Практично всі вони (75%) є під наглядом держлісгоспів. Багата на ліси прикарпатська земля завжди була зоною промислового вирубу. Ліс тут рубали і до війни, і після, й за радянських часів, і за часів незалежності, рубають і тепер.
Саме облисіння Карпат екологи назвали головною причиною стихійного лиха — повені 2008 року, яка стала найбільшою в Західній Україні за останні 60 років. Тоді на території західних областей загинуло близько 30 людей, були затоплені понад 40 тисяч житлових будинків. Завдано збитків на суму 4 млрд. грн.
У гірських лісах порушився природний механізм затримання вологи. Дерева однією з функцій мають акумуляцію в собі вологи, а потім поступового її віддавання. Велика кількість води стікає з гір поступово під землею. Через зменшення кількості дерев у Карпатах гори втрачають здатність затримувати вологу. Через це і трапляються повені та зсуви ґрунтів. Серед інших неґативних наслідків можуть бути і зміна якісного складу повітря, і навіть кліматичні зміни.
За умов, коли так важливо берегти ліс, прозирає не дуже позитивна тенденція. Останніми роками площа природно-заповідного фонду в Карпатах не збільшилась ані на гектар. І це на території, яка претендує на рекреаційний напрямок розвитку! Востаннє природоохоронні території в Карпатах створювали ще 2009 року — Національний природний парк «Синьогора» та 2010 року — Національний природний парк «Верховинський».
Після того Національний екологічний центр України фіксує різкий занепад заповідної галузі: «Україна перестала опікуватись заповідними територіями в інтересах суспільства і держави – наприклад, більшість новостворених Національних природних парків (НПП) досі не мають оформлених актів на право постійного користування земельними ділянками. Вперше відбулися випадки скасування НПП та вилучення території Природоохоронних земельних фондів (ПЗФ) загальнодержавного значення, відмови державних органів виконувати укази президента про створення національних парків, спостерігається практика надання заповідних територій в оренду мисливським господарствам, реґулярно відбувається рейдерське захоплення заповідних територій. Багато свідомих працівників і керівників установ ПЗФ зазнають утисків, репресій і навіть збройних нападів».
В Івано-Франківській області лише близько 15% загального природного фонду перебуває під охороною. Отже, решту, якщо її не охороняють, можна рубати. Звичайно, під контролем держави.
Кількість незаконних вирубів скорочується
Як повідомив «Z» перший заступник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Олійник: «Згідно з законом, ніхто не має права просто так рубати дерева в лісі. Для своїх потреб деревину необхідно закуповувати у лісгоспах. Через це і виникають незаконні рубки. На них великою мірою впливає соціальний чинник. Багаті люди не підуть рубати ліс». Водночас чиновник констатує: «Незаконні рубки є, але їхня кількість постійно скорочується. Якщо у 2012 році зафіксовано близько 800 фактів лісопорушень, то, скажімо, десять років тому їх було у два рази більше. Це за кількістю, а за обсягом незаконних рубок — то в 3–4 рази більше». Також пан Олійник пояснив, що нові штрафи стосуються саме до природоохоронного фонду, а щодо лісів штраф давно вже встановлений високий і може сягати 4–5 тис. грн. за зрубане дерево. Але здебільшого цей штраф стягнути неможливо, бо особи, що скоїли правопорушення, не мають чим його сплатити.
Водночас підвищення штрафів позитивно оцінюють в Державній екологічній інспекції в Івано-Франківській області. Зокрема, представник установи Ольга Біленька зауважила: «Постанова ще не набула чинності. Але збільшення штрафів є актуальним на сьогоднішній день. Тому що досі у своїй діяльності ми керувались постановою, прийнятою ще у 1998 році. Сподіваємось, що таке суттєве підвищення штрафів налякає порушників законодавства. Крім того, збільшаться надходження до Фонду охорони навколишнього середовища. Всі штрафи і збитки перераховуються саме туди і витрачаються на охоронні заходи. Для прикладу, за перше півріччя 2013 року Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області проведено 50 перевірок, виявлено 23 порушення, стягнуто 2346 грн. штрафу та нараховано 158 тис. грн. збитків. Масових рубок у промислових масштабах останнім часом не виявлялось».
Головна небезпека — напівлеґальні вирубування
Громадські природозахисники найбільшу небезпеку вбачають не так в нелеґальних, як у законних вирубах лісу, що їх виконують з порушеннями. Зокрема, координатор всеукраїнського громадського руху «За збереження лісів у природному стані» Андрій Плига розповів «Z» таке.
«Незаконні рубки відбуваються в глухих селах, подалі від людського ока. Вони є поодинокі. А от законні рубки, які насправді є напівлеґальними, є значно небезпечнішими, ніж незаконні. Вони часто проводяться без дотримання будь-яких норм. Держлісаґенція видає дозволи на вирубування лісів, не враховуючи рідкісних видів флори та фауни, які є на території рубок. Теоретично ці місця мав би обстежувати науковець. Але насправді ніхто тих рідкісних видів, занесених до Червоної книги, не шукає. Тому такі рубки є одночасно і законними, і ні. Просто в документації ставлять прочерки, ніби рідкісних видів флори чи фауни на окресленій території немає.
Небезпеку становить не тільки промислова рубка, але й санітарна. Після повені 2008 року єдиним заходом держави для попередження подібних стихійних лих став мораторій на промислову вирубку на територіях вище 1200 м. Причому на санітарну рубку мораторій не поширюється. А під виглядом санітарної може рубатись ліс і для промислових потреб. Тобто деревина після санітарної рубки має йти для господарських потреб — на дрова, а трапляється, що її продають як ділову.
Навколо села Осмолода законно вирубані величезні площі лісів. Так само біля турбази "Козьмещик" поблизу Говерли видніється 9 точок на низькогір'ї буквально лисих площ. Це проблема. Тому що в таких місцях вода у ґрунті не затримується, відбувається ерозія ґрунтів і затоплення великих територій.
Підвищення штрафів не покращить суттєво ситуацію. Бо незаконні рубки практично неможливо проконтролювати і, відповідно, знайти винних. Треба боротись із хаотичними дозволами на законні рубки. Бо це і є реальна загроза для Карпат».
Так виглядають гори в Карпатах після цілком леґальних (з дозволу відповідних установ) вирубів...
Про підозрілі факти вирубування великих територій лісу розповів «Z» представник Асоціації «Великий Карпатський бренд "Чиста флора"» Тарас Лялик:
«Нещодавно зафіксовано факт вивозу потужних фраґментів дерев у селі Сідлище Коломийського району. Взагалі, у літній період часу вирубка лісів для промислових потреб не проводиться. Тому що при обробці деревина всихається і втрачає свої якісні показники. Може проводитись санітарна чистка, коли вирубують старі чи пошкоджені дерева. Але тут, біля Сідлища, дерева вивозять масово, тому наші активісти поставили під сумнів законність цих дій. Рубати дерева треба у період їхнього сну, коли вони поскидали листя. Це просто не по-християнськи — рубати живе, серед літа. Зараз ми з'ясовуємо ситуацію».
Очевидець описаних подій Дмитро Сищук каже, що в держлісгоспі йому підтвердили проведення санітарної чистки. «Але там тотально все вирубують, — каже пан Сищук. — Сусіди за голову хапаються: як так можна – 2–3 га лісу повирізали геть начисто?!».
Над тим, аби зробити вируби лісу максимально безпечними, працює Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака. Директор цієї установи, доктор біологічних наук, професор Василь Парпан повідомив «Z»:
«Системних порушень при вирубці лісів на даний час немає. Звичайно, вони трапляються, але не так часто. Сьогодні Інститут розробив найкращі нормативи згідно з європейськими стандартами щодо раціонального використання лісу. Серед основних аспектів — дотримання оптимальної технології рубки. Ліс потрібно рубати правильно. А це значить, що передбачена поступова вибіркова вирубка. Коли забирається 20–30% дерев з визначеного полігону. Так ми забезпечуємо природне відновлення лісу. А також важливою складовою є дотримання безпечної для навколишнього середовища технології забору деревини. Не тракторами і вантажівками це має відбуватись, а за допомогою канатних установок. Бо важкі машини пошкоджують ґрунти, водяні потоки, чим завдають серйозної шкоди природі. Система рубок визначена на 10 років наперед. Місця призначення чітко описані для кожного лісництва. Тому безсистемного, хаотичного вирубування лісу бути не може».
Хоч би які «відповідні до європейських» нормативи та правила вирубу розробляв цей Інститут, маємо те, що маємо: карпатський ліс під загрозою. Очевидно, через те, що в люксусові паперові приписи вносить корективи сучасна українська дійсність, що, як казав класик, дозволяє компенсовувати численні закони і норми абсолютною необов'язковістю їх дотримання...
31.07.2013