Дослідники з Оксфордського університету помітили, що ген LZTFL1 подвоює ризик розвитку важкої форми COVID-19, тим самим збільшуючи ризик смерті, в тому числі і осіб допенсійного віку. Дослідження опубліковано у науковому журналі Nature Genetics.
Вчені провели загальногеномний аналіз (GWAS). Він виявив хромосомну ділянку 3p21.31, яка пов'язана із збільшенням вдвічі ризику дихальної недостатності: застосувавши платформу машинного навчання та молекулярної біології для декодування результатів GWAS, науковці виявили відносно невивчений ген LZTFL1 як потенційно відповідальний за виникнення такого ризику.
Дослідники відзначили, що "ген високого ризику порушує ключовий захисний механізм, який клітини, що вистилають легені, використовують для захисту від коронавірусу". Коли клітини, що вистилають легені, взаємодіють з коронавірусом, одна з їхніх захисних стратегій полягає в тому, щоб перетворитися на менш спеціалізовані клітини і стати менш прихильними до вірусу.
Цей процес деспеціалізації зменшує кількість білка ACE-2 на поверхні клітин, який є ключовим для прикріплення коронавірусу до клітин.
Але в людей із ризикованою версією гена LZTFL1 цей процес порушений і клітини легенів залишаються вразливими до інвазії вірусу.
Важливо, що залучений ген впливає на легені, але не впливає на імунну систему. Це означає, що люди з високим ризиком можуть отримати імунний захист від вакцини.
З іншого боку, вчені сподіваються, що відкриття допоможе створити нові індивідуальні ліки, які зосереджені на легенях, бо теперішні зосереджені переважно на імунній системі.
За інформацією вчених, цей ген є у 60% людей південноазіатського походження і лише у 15% європейців. Це може пояснювати вищий рівень смертності у відповідній популяції у Великій Британії.
Френсіс Флінтер, почесна професорка клінічної генетики, фонд NHS Foundation Guy's & St Thomas, зазначила: "Це дуже цікава публікація. Розбіжність між ризиком серйозних захворювань і смерті в різних етнічних групах раніше частково пояснювалась соціально-економічними відмінностями, але було зрозуміло, що це не повне пояснення. Докази того, що відносно невивчений ген, LZTFL1, виник як кандидат причинного гена, який потенційно відповідає за подвоєння ризику дихальної недостатності від COVID-19 у деяких популяціях, є великим кроком вперед у нашому розумінні різної схильності деяких людей до серйозних захворювань і смерті. 60% людей із південноазіатським походженням мали версію гена з вищим ризиком порівняно з 15% людей європейського походження, що частково пояснює вищий рівень госпіталізації та смерті в першій групі".
Ще минулого року було з'ясовано, що неандертальські включення в людському геномі, пов'язані з імунітетом, підвищують шанси тяжкого перебігу хвороби приблизно в 1,6 раза. Йшлося власне про ділянку, розташовану на тій самій третій хромосомі, що включає гени SLC6A20, LZTFL1, CCR9, FYCO1, CXCR6 і XCR1. Тоді причину бачили в трьох генах: CXCR6 та CCR9, що мають відношення до процесів у легенях при вірусних інфекціях, та SLC6A20, який кодує білок, що взаємодіє з білком ACE2. Тепер пояснено вплив ще одного гена LZTFL1.
Вчені вважають, що Homo sapiens щонайменше двічі схрещувалися з неандертальцями. Завдяки цьому в ДНК сучасних людей є ділянки, успадковані від них. За підрахунками палеогенетиків, найпоширеніші ці неандертальські включення в ДНК серед жителів Південної Азії — близько 30%. Особливо не пощастило бангладешцям: 63% мають хоча б одну копію неандертальського варіанта.
Відсоток (вишневий сегмент) людей в популяції з неандертальським генетичним спадком в 3-й хромосомі, що підвищує ризик важкого ковіду.
Небезпечна ділянка ДНК також є у восьми відсотків європейців. А от у мешканців Східної Азії та африканців її практично немає: в африканців виявили тільки 0,3% неандертальських генів, могли потрапити від Homo sapiens, що повернулися в Африку вже після обміну генами з неандертальцями.
17.11.2021