Міністерство закордонних справ України заявило, що жодних загроз для скасування безвізового режиму з Європейським Союзом для громадян України немає.
Про це речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко сказав у коментарі кореспонденту УНІАН, коментуючи претензії низки європейських держав до України на візову тему.
"Питання безвізу час від часу виринає як в європейському, так і українському медіа-середовищі. Українська сторона не отримувала офіційних сигналів від Європейської Комісії про загрозу скасування безвізового режиму з ЄС. Жодних причин для такого рішення немає і не може бути", – заявив Ніколенко.
Дипломат нагадав, що 4 серпня Європейська комісія опублікувала четверту доповідь про оцінку виконання вимог візової лібералізації країнами Західних Балкан та Східного партнерства, зокрема Україною. У доповіді аналізували 2020 рік та першу половину 2021-го.
"Документ містить позитивну оцінку дотримання нашою державою критеріїв безвізового режиму. Звісно, там були і рекомендації продовжити "домашню роботу" задля поліпшення управління міграційними процесами та вдосконалення антикорупційного законодавства. МЗС України вже запропонувало окремим країнам – членам ЄС та Європейській Комісії провести консультації, щоб роз’яснити окремі положення українського законодавства. Ми очікуємо, що такі експертні консультації відбудуться вже найближчим часом", – додав Ніколенко.
Речник зазначив, що одночасно Україна завершує підготовку національної доповіді про виконання умов візової лібералізації з ЄС, у якій українська сторона поінформує європейських партнерів про роботу над рекомендаціями Єврокомісії.
"Україна не є державою з високим міграційним ризиком, а співпраця з ЄС у сфері реадмісії як одним із ключових факторів для належного функціонування безвізу відбувається на належному рівні", – заявив дипломат.
Як повідомило раніше "Радіо Свобода", Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина винесли свої оцінки щодо роботи лібералізованого візового режиму з країнами Західних Балкан, Грузії, Молдови та України. Вони стосувалися четвертого звіту Євросоюзу щодо перебігу послабленого візового режиму з цими державами, який був оприлюднений в серпні 2021 року.
Зокрема, Бельгія звернула увагу на "тривожну кількість заявок на надання притулку в 2021-му порівняно з попередніми роками" щодо Молдови.
Хоча, на думку Брюсселя, кількість заявників на надання притулку з України потребують моніторингу "в меншій мірі", ніж із Грузії та Північної Македонії, він висловив стурбованість щодо загального безвізового режиму.
"Загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямі, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України", – йдеться в оцінці бельгійської сторони.
Чехія вказала на "високу кількість" заявок на надання притулку від громадян Грузії, Молдови та України, а також нелегальних мігрантів із Молдови та України. За статистикою цієї держави, українці – перші за кількістю заявок на надання притулку у 2020 році з числа країн, які не мають візового режиму з Чехією.
"Скасування віз між ЄС та Україною, втім, не може бути причиною цієї ситуації, адже зазвичай українці подають заявки на надання притулку, щоб подовжити перебування в Чехії після закінчення дії їхнього дозволу на проживання чи візи. Кількість заявок на надання притулку зросла на 13% у 2020-му (311 у 2019-му, 351 у 2020-му). Станом на серпень 2021 року кількість прохачів притулку, подана громадянами України, зросла на 22% порівняно з таким же періодом торік", – йдеться у ремарках чеської сторони.
Крім того, українці, за даними Праги, – найбільш чисельна група громадян з-поза блоку, які нелегально живуть у Чехії. У 2020-му цей показник зріс до 3242 порівняно з 1504 у попередньому році. У довгостроковому вимірі українські громадяни становлять близько 50% нелегальних мігрантів з-поза блоку. Водночас Прага припускає, що ця тенденція посилилася у 2021 році, зокрема, через карантинні обмеження та нелегальне працевлаштування.
"Навіть попри те, що цифри в площині нерегулярної міграції, схоже, не знизяться найближчим часом, і попри постійні проблеми в сфері організованої злочинності, ми бачимо додану вартість у тому, як застосований механізм зупинки безвізового режиму. Водночас ми відкриті до обговорення його можливого оновлення, якщо таке обговорення почнеться", – йдеться у висновках Чехії.
30.09.2021