Виставковий проєкт «Карло Звіринський “Ліс. Потойбічне» артцентру «Я Галерея»
У львівському мистецькому просторі віднедавна все більше й більше модерного мистецтва: можна зануритися в художні експерименти ХХ століття й спробувати оцінити їх з дистанції часу і знань сучасної людини, обравши відповідну оптику й метод — чи то ретроспективу експозиційних залів новоствореного Музею модернізму, чи пошуки відповідей на питання ідентичності на виставці Варшавського музею сучасного мистецтва та Інституту Адама Міцкевича «Генрик Штренґ / Марек Влодарський та львівський модернізм» в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, чи зануритися в камерну атмосферу оновленого простору артцентру «Я Галерея», де від кінця червня триває виставка Карла Звіринського «Ліс. Потойбічне». Сьогодні трохи детальніше саме про «Ліс» Карла Звіринського.
Чотири зали відреставрованої квартири початку ХХ століття з відновленими інтер’єрами того часу пропонують в експозиції близько сотні робіт Карла Звіринського — малярство, графіку, світлини й художні роботи в інших техніках, об’єднані однією лише темою лісу, його таємничості, фактурності, символізму.
«Ліс — це не просто середовище природи й натхнення. Це сцена для певної драматургії. Ліс — це різні рівні погляду. Одна з робіт 1966 року художника називається "Ліс. Потойбічне". Тож саме розширення поняття “Ліс” дає необмежене сприйняття та простір для інтерпретацій цієї теми. Сама ж вона розгортається не лише у площині пейзажу. Це характери, ситуації, знаки й символи. Автор перетворив Ліс на медіа, на багатогранну стихію, пропустивши через своє творче Я, показав всі свої емоції й переживання» [1, с. 16].
Назву виставці дала одна з картин Звіринського, хоча тема лісу є наскрізною у всій творчості митця. Ліс Карла Звіринського містичний, глибокий, живий, видається, що через дерева промовляє світ птахів чи тварин, малопомітних на картинах, але їхній дух або навіть і погляд ми відчуваємо з робіт. Ліс містичний, занурений у вечірню чи нічну тишу, що заворожує химерним плетивом гілля, коріння, небесних світил, що заплуталися в кронах дерев, або освітлений яскравим світлом, розлитим в кожній барві листя, кори чи квіток. Він живий, сповнений драматизму й таємничості.
В лісі, 1962
Більшість творів, представлених на виставці, експонується уперше, тож її унікальність не лише в обраній темі, а й у репрезентації творчості митця. В експозиції немало експериментальних робіт художника кінця 1950-х років, експерименти з фактурою різних матеріалів, серед яких дерево, папір, кора, бляха — підручні матеріали збіднілого повоєння. Відвідувачі виставки довідаються також про ілюстрації як творчі експерименти художника, зрештою, митець розпочав художню освіту з відділу графіки в мистецько-промисловій школі.
На тому березі, 1965
Якийсь час Звіринський активно використовував фактуру, вдавався до неї в різних матеріалах, експериментував. Ліс — це відчуття фактури, на дотик через кору й стовбури дерев, гілки, корені й листя. Фактурне малярство підсилює сприйняття і занурює у світ, витворений в рисунках, аплікаціях, абстрактному живописі, композиціях з різноманітних матеріалів. Міждисциплінарність і міжмистецькі зв’язки, які сьогодні є такими поширеними практиками, в академії Карла Звіринського були експериментальною методологією, яка не була можлива в офіційному освітньому середовищі, але дала дуже плідні результати у творчості самого митця та його учнів.
Виставка Карла Звіринського занурює в медитативний простір роздумів про одвічне — через глибинний просвіток таємничих лісів, вертикальні стовбури височенних дерев, що тягнуться до сонця, викручені корені, вирвані із життєдайної землі, повалені від вітру й старості дерева або ж зрубані людською рукою, трухляві пні, над якими кружляє чорне птаство... Знелюднений ліс дає людині змогу замислитися над природою її самої.
Цілковитому зануренню в атмосферу часу сприяє фотогалерея, представлена в окремому залі. Фотографічне мистецтво, добре розвинене в той час у Львові захопило митця ще в 1940-ві роки, його фотоархів багатий на художні світлини, що перегукуються з його малярськими роботами і виражають ті ж творчі пошуки, що й в інших роботах. Творці виставки стверджують, що «фотоархів Звіринського — одне з найцікавіших відкриттів проєкту». Оцифровані на початку 2000-х років світлини Звіринського показали спорідненість мотивних й композиційних пошуків митця.
«Зіставивши “лісові” фото Карла Звіринського Карла з його експериментальними підходами в художній практиці, можна стверджувати, що фотографія була методом пошуку мотивів, візуальних образів та композиційних рішень. Естетичний досвід фотографії, пов’язаний з таємницею, проявленням, і, знову ж — абстракцією, збуджує інтерес до віднайдених загадкових мотивів Лісу Звіринського».
Куратор проєкту Павло Гудімов зауважує, що при підготовці виставки прагнув «живого діалогу» з художником, вдаючись не до виставки вибраних робіт у ретроспективі, а вибудовуючи його на матеріалі «об’ємної і тривалої в часі теми Лісу» [1, с. 39].
Виставка не лише показує, а й розказує — супровідні тексти біля експонатів, кураторські екскурсії, тексти в каталозі та на сайті галереї допомагають зануритися у творчий метод художника, збагнути зміст експерименту, відчитати приховані підтексти, словом, не заблукати в лісі модерного мистецтва для непосвяченого глядача.
Ліс — V, 1960-ті роки
Супроводжує виставку видання однойменного каталогу [1], який досить інформативно представляє роботи Карла Звіринського й розкриває концепцію проєкту. З нього читач довідається штрихи до біографії й формування творчого стилю митця, зокрема про дитячі роки в Лаврові на Прикарпатті, читання книг монастирської бібліотеки та книгозбірні Просвіти, яке сформувало його світогляд, етапи здобуття мистецької освіти у Львові і зустріч з Учителем Романом Сельським, власну методу викладання живопису й підпільну академію 1959–1966 років, знайомство із західним мистецтвом і основні теми у творчій еволюції. А головне — в каталозі близько сотні ілюстрацій — фотопортрети, репродукції живопису, архівні світлини й фотографії авторства Звіринського, які дають досить широке уявлення про митця та його творчість.
Згадуючи Учителя, 1995
Зануритися в затінок лісів Карла Звіринського можна ще до 22 серпня. Улітку 1923 року відзначатимемо столітній ювілей митця, тож очікуємо на масштабні виставкові й видавничі проєкти, які розкриють нам творчість Карла Звіринського вповні, адже від часу його першої виставки вже в незалежній Україні й дотепер бачимо, як увага до митця невпинно зростає, а світ його полотен лише потроху розкриває свої смисли.
1. Карло Звіринський. Ліс. Потойбічне. Видавництво «Артбук». 72 с. : іл.
23.07.2021