Вакцини проти COVID-19 стали приголомшливим успіхом, адже дозволили різко зменшити кількість нових випадків захворювання, госпіталізацій та смертей. Однак ще досі остаточно незрозуміло, який відсоток вакцинованих людей все ще може заразитися – можливо, з легкими симптомами або взагалі без них – і передати вірус іншим. Таке непомітне поширення може ускладнити зусилля у боротьбі з пандемією.
Останніми місяцями з’явилися деякі дані про ризик зараження після вакцинації. Ця інформація є важливою з огляду на те, наскільки швидко вдасться взяти під контроль пандемію, а також що потрібно говорити людям, які все ще не наважуються вакцинуватися.
Клінічні дослідження поки що не дають відповіді на запитання, чи здатні вакцини, які є найефективнішим засобом боротьби з коронавірусом, повністю блокувати його поширення. Враховуючи той факт, що принаймні у третині випадків ця хвороба минає безсимптомно, але інфікована людина однаково заразна, важливо знати, чи вакциновані люди можуть бути носіями вірусу. Однак не всі носії поширюють вірус. Якщо вірусне навантаження відносно низьке, тобто при диханні і розмові виділяється менше вірусних частинок, ризик передачі інфекції суттєво зменшується. Отже, однією з опосередкованих переваг вакцинації може бути зниження вірусного навантаження у так званих «випадках прориву» – зараження осіб, які вакциновані.
У кількох дослідженнях за участю повністю вакцинованих медичних працівників ймовірність симптомної або безсимптомної інфекції знизилася на 80–90% порівняно з тими, хто не вакцинувався.
Науковці з Ізраїлю відстежили тих, хто вакцинувався, але все-таки заразився. Вірусне навантаження у цих «випадках прориву» було приблизно втроє-вчетверо нижчим, ніж у людей, які не вакцинувалися. Дослідники з Великобританії повідомили про схожі результати. Вони виявили, що у вакцинованих осіб, які все-таки заразилися, вірус залишався в організмі приблизно на тиждень менше, ніж у не вакцинованих.
Із досліджень, які проводили у США, Індії та Іспанії, також відомо, що носії коронавірусу з нижчим вірусним навантаженням передають його меншій кількості людей. Це підтверджують лабораторні випробування, які свідчать про те, що у їхніх зразках з носа міститься менше вірусних частинок.
Варіант «Дельта», який зараз домінує у США і в багатьох інших країнах, може викликати вірусне навантаження, яке у тисячу разів перевищує навантаження оригінального коронавірусу з Вуханя. Цей варіант набагато заразніший і призводить до більшої кількості «випадків прориву», хоча багато з них минають легко або безсимптомно. Вакцини на основі мРНК, утім, забезпечують однаково надійний захист проти «Дельти», що лежить у діапазоні від 80% до 90%. Здатність цих вакцин істотно знижувати вірусне навантаження у «випадках прориву» залишається важливим важелем стримування поширення цього небезпечного варіанта.
Сукупність цих вражаючих даних зміцнює впевненість у тому, що вакцини проти COVID-19 надзвичайно ефективно стримують поширення хвороби. Хоча її повне викорінення може бути недосяжною метою, але масова вакцинація все-таки повинна відсунути це захворювання на задній план людського життя.
Оскільки багато випадків COVID минають безсимптомно, невакцинована людина може стати носієм вірусу, навіть не підозрюючи про це. Ті, у кого найнижчий ризик важкого захворювання або смерті від COVID-19 (молоді і здорові люди), якраз найчастіше і є цими мимовільними носіями. При цьому вони здебільшого живуть активним життям, контактуючи з багатьма іншими людьми.
Отже, ті, хто досі сумнівається, чи потрібно їм вакцинуватись, повинні запитати себе не «що вакцина зробить для мене?», а «скільком людям я можу зашкодити, якщо не вакцинуюся?»
Ми всі пов'язані однієї великою невидимою мережею. «Теорія шести рукостискань» не є перебільшенням щільності наших численних взаємозв’язків. Якщо відмовитися від вакцинації, кількість людей, яким ми можемо нашкодити, може бути просто астрономічною.
Тож для всіх тих, хто досі не наважився вакцинуватися, є наступний месидж: «Не дозвольте вірусу використати себе, щоб нашкодити іншим».
Daniel P. Oran, Eric Topol
The Crucial Vaccine Benefit We’re Not Talking about Enough
Scientific American, 27/07/2021
Зреферував Є. Л.
28.07.2021