Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт №5068 про реформу Вищої ради правосуддя. «За» поголосували 259 депутатів на засіданні парламенту сьогоді, 14 липня.
Законопроєкт, запропонований Президентом Володимиром Зеленським, передбачає перевірку на доброчесність членів ВРП – і чинних, і кандидатів на посаду.
Законопроєкт пропонує утворити Етичну раду, до складу якої входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, визначені міжнародними організаціями. Рішення в Етичній раді ухвалюватимуть чотирма голосами.
Етична рада встановлюватиме, чи відповідає кандидат на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, та надаватиме органу обрання/призначення список кандидатів, рекомендованих для призначення на посаду члена ВРП. Зазначається, що такий список має містити кількість кандидатур, яка щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних посад членів ВРП.
Згідно з текстом документа, Етична рада упродовж трьох місяців з дня затвердження її персонального складу має провести оцінювання членів Вищої ради правосуддя, крім голови Верховного Суду, призначених до набуття чинності цим законом, на їхню відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами такого оцінювання Етична рада може рекомендувати звільнення члена ВРП.
Якщо Етична рада встановить, що член ВРП не відповідає критеріям доброчесності, він буде відсторонений від посади. Після чого повноваження такого члена ВРП може підтвердити суб’єкт призначення: з’їзд суддів, адвокатів, прокурорів і юридичних вишів, Президент чи парламент. Якщо вони цього не зроблять, член ВРП втратить посаду.
Під час слухання законопроєкту депутати ухвалили поправку, за яку раніше виступали громадські організації. Вона передбачає особливу процедуру голосування на з’їздах суддів. Зокрема те, що для збереження недоброчесного члена на посаді необхідна більшість голосів з’їзду.
Окрім цього, ухвалений законопроєкт визначає порядок діяльності Служби дисциплінарних інспекторів ВРП як самостійного структурного підрозділу, призначення дисциплінарних інспекторів за результатами конкурсу, їхній правовий статус та обсяг повноважень.
«Народні депутати врахували заклики громадських організацій та створили справді дієву модель очищення Вищої ради правосуддя. Очікуємо, що Президент не забариться із підписанням проєкту і ми встигнемо очистити Вищу раду правосуддя, яка зараз є головним стопором судової реформи», – прокоментував голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Верховна Рада також прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №5069 про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Фото 5.ua, rada.gov.ua
14.07.2021