Перевірка письмових робіт, написаних під час цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, була суб'єктивною – МОН дозволило перевіряти іспитові роботи лише по одному разові.
Про цю проблему написав на своїй сторінці у Facebook учитель із Вінниці Тарас Ткачук.
"Уся система зовнішнього незалежного оцінювання була вибудувана з самого початку так, щоб поставити всіх випускників у рівні умови, тільки не цього року... Через кількох осіб у цій країні всі, хто писав ЗНО з математики, української та англійської (німецької/французької/іспанської) мов, опинилися заручниками однієї перевірки, яка, зрозуміло, не може бути об’єктивною", – констатував пан Ткачук.
Зі слів учителя, цього року екзаменатори проводили лише одну перевірку через те, що на традиційні дві "не знайшли коштів".
Як екзаменатор, який викладав основи педагогічних вимірювань і який щорічно бере участь у перевірці письмових робіт, спробую пояснити нашому міністру освіти й науки доступною мовою, що означає одна перевірка в такій системі (думаю, саме він несе персональну відповідальність за об’єктивність процедури ЗНО):
1) екзаменатори – це люди, які елементарно можуть утомитися й помилитися. Ну, якщо вони не помітять якоїсь помилки, то нехай (але ж в інших роботах помітять!). Набагато сумніше, коли під час оформлення бланку для оцінювання хрестики випадково опиняються НЕ ТАМ. Це ті хрестики, від яких може залежати доля абітурієнта, між іншим…
2) під час другої перевірки письмових робіт з мови найчастіше коригується оцінка за зміст письмового висловлення (хоча частенько трапляється коригування оцінки і за грамотність), адже саме тут буває різниця в кілька балів.
За моєї пам’яті найбільшою була різниця в ШІСТЬ (!) балів, які цілком справедливо ПІДНЯВ другий екзаменатор.
3) саме під час другої перевірки робіт з мови відбувається ще одна дуже важлива корекція: вирівнюються й деталізуються вимоги до творів з РІЗНИХ РЕГІОНІВ. Це те, про що неохоче говорять у нашій країні, щоб нікого не образити, але, на жаль, замовчуванням цю проблему ми ніколи не розв’яжемо.
Тарас Ткачук
Вчитель звернув увагу на ще одне слабке місце із загрозою маніпуляцій – формальний підхід до оцінювання змісту: є теза – 2 бали, є приклад з мистецтва – 2 бали тощо. "Тут теж є пряма залежність від місця проживання наших випускників. І до чого тут друга перевірка? А все просто: коли ти 2-3 дні перевіряєш роботи, у яких приклади про стереотипи, пов’язані з борщем, салом, зрідка – з мовою або зневажливим ставленням до жінки (яку, до речі, досить часто в цих прикладах б’ють), а потім розпаковують пачку з іншого регіону, де читаєш про Столітню війну, Авраама Лінкольна, Вінстона Черчилля, Івана Мазепу, Євгена Коновальця, то розумієш, що по ДВА бали за приклади у цих творах якісь дуже різні", – прокоментував Ткачук.
Зі слів освітянина, цього року лише 10% зазнали подвійної перевірки. "Це той екзаменатор, який мав бути третім, і його функція раніше була іншою: звіряти результати двох попередніх екзаменаторів і виставляти остаточну оцінку. Саме такою є міжнародна практика. Точніше, була", – обурився Тарас Ткачук.
Під час війни американці доставляли літаками вантажі на тихоокеанські острови, частина яких потрапляла яко дар небесний до аборигенів. Війна закінчилась, літаки зникли і аборигенів кинулися будувати з бамбукових гілок їхню імітацію у вірі, що разом з ними з'являться дари.
Виразом «карґо-культ» відтоді називають зовнішнє мавпування методологій без розуміння суті процесів. В такий «карґо-культ» міністр освіти України перетворює ЗНО – зразок найуспішнішої реформи незалежної України. А потім ми всі дружно будемо дивуватися, чому ЗНО не працює.
15.06.2021