Китай, а поруч з ним Росія – такими були визнані головні виклики сучасності на саміті G7, який відбувся минулого тижня. Фактично «китайське питання» наклало свою тінь на всі інші пункти порядку денного.
У місті Карбіс-Бей, що в англійському графстві Корнуолл, відбулася перша зустріч лідерів «Великої сімки», на якій був присутнім Джо Байден. Саме американський президент задав антикитайський тон саміту. Він закликав європейські країни, Канаду і Японію виступити проти зростаючого економічного впливу Китаю та його впливу в сфері глобальної безпеки.
Саме з ініціативи Байдена лідери найбагатших країн світу обговорили можливість організації безпосередньої альтернативи ініціативі китайського керівництва під назвою «Один пояс, один шлях». Альтернативою має стати програма, яка передбачає, зокрема, інвестиції і надання позик багатьом країнам в Азії, Африці, Латинській Америці і навіть в Європі. Ця програма вже отримала свою попередню назву «Відновимо світ кращим, ніж він був» (Build Back Better for the World).
Водночас обговорювалися й шляхи співпраці з Китаєм. У заключному комюніке саміту, зокрема зазначалося: «Щодо Китаю, а також конкуренції в глобальній економіці, то ми продовжимо консультації щодо наших спільних підходів до неринкових політик і практик, які представляють виклик, підточують справедливе і прозоре функціонування світової економіки. У контексті зобов'язань кожної зі сторін у мультилатеральній системі ми співпрацюватимемо, де це відповідає взаємним інтересам, за загальними глобальним викликами, зокрема з питань зміни клімату та скорочення біологічного різноманіття в рамках COP-26 (26-я Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату) та з інших багатосторонніх дискусій».
Чи зумів Байден надихнути своїх колег виступити єдиним фронтом проти майбутньої Китайської гегемонії? На надто. Принаймні у коментарях для журналістів після саміту дипломати з Німеччини, й Італії визнали, що їхні країни не палають бажанням ризикувати своїми вигідними торгівельними й інвестиційними угодами з Пекіном. Не готові прискорювати темпи того, що стає все більше схожим на нову «холодну війну».
Фактично твердими союзниками Сполучених Штатів у справі протистояння з Китаєм є лише Велика Британія, Канада і Японія.
А от для Німеччини Китай став ринком номер один для продажу німецьких автомобілів Volkswagen і BMW. Тому Берлін більше схиляється до того, щоб продовжувати співпрацю. І вже точно не бажає нової «холодної війни». Зараз німці вирішують питання: використовувати обладнання Huawei для запуску 5g-звязку, чи піддатися американському тиску й відмовитися від послуг китайських виробників. Усвідомлюючи, що після цього китайські чиновники можуть у помсту запровадити заборону на продаж німецьких автомобілів в Китаї.
На Апенінах ситуація ще складніша. Адже Італія стала першим членом «Великої сімки», який ухвалив рішення про участь в ініціативі «Один пояс, один шлях» в 2019 році. Пізніше Риму довелося цофнутися з цією ініціативою – багато в чому через тиск союзників НАТО, які боялися, що італійська інфраструктура, в тому числі телекомунікаційні мережі, можуть виявитися залежними від китайських технологій.
Щодо Росії, то західні союзники на саміті підтвердили свою готовність протистояти підступним діям Москви. «Ми знову закликаємо Росію припинити дестабілізуючу поведінку і зловмисні дії, в тому числі – втручання в демократичні системи інших країн», – йдеться в заключному комюніке саміту. Учасники зустрічі закликали Росію виконувати свої зобов'язання в галузі прав людини, розслідувати і пояснити «використання хімічної зброї на своїй території» (очевидно мова йде передовсім про отруєння опозиціонера Олексія Навального, а також активіста Володимира Кара-Мурзи і критичного до російської влади письменника Дмитра Бикова), припинити «системні переслідування» незалежних ЗМІ і громадянського суспільства, а також притягнути до відповідальності тих, хто з території Росії здійснює кібератаки.
У цьому контексті лідери G7 домовилися надавати підтримку демократичним інститутам України, вказали на важливість переговорів в «нормандському форматі». «Ми підтверджуємо нашу підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», – йдеться в заяві. Окрім того, лідери G7 закликали Росію знизити напруженість і діяти у відповідності до своїх міжнародних зобов'язань, а також вивести «війська і техніку з-під східного кордону України і з Кримського півострова».
Важливо, що в документі також наголошується на тому, що лідери «Великої сімки» вважають Росію «стороною конфлікту, а не посередником».
Згадали на саміті й Білорусь. «Велика сімка» закликала Мінськ провести нові «вільні й чесні» вибори президента. «Ми закликаємо режим змінити курс і виконати рекомендації незалежної експертної місії Організації з безпеки і співпраці в Європі в рамках Московського механізму, вступити в змістовний діалог з усіма частинами суспільства і провести нові вільні і чесні вибори», – сказано комюніке.
Країни G7 домовилися співпрацювати в питанні притягнення до відповідальності осіб, причетних до інциденту з піратським викраденням літака ірландської авіакомпанії Ryanair в Мінську, на облавку якого перебував один зі засновників незалежного інфоромаційного Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич.
«Ми глибоко занепокоєні триваючими атаками з боку білоруської влади на права людини, фундаментальні свободи та міжнародне право, прикладом яких стала примусова посадка рейсу FR4978 і арешт незалежного журналіста і його супутниці. Ми працюватимемо спільно, щоб притягнути до відповідальності осіб, причетних до цього, в тому числі за допомогою санкцій, а також продовжимо підтримувати громадянське суспільство, незалежні ЗМІ та права людини в Білорусі», – запевнили лідери найрозвиненіших держав світу.
Не оминули учасники зустріч й екологічної теми, яка зазнала відчутного занепаду під час президентської каденції Дональда Трампа. У частині протидії кліматичним змінам G7 замислили так звану «зелену революцію». Вона передбачає дії спрямовані на те, щоб обмежити зростання глобальних температур не більше, ніж на 1,5 градуса Цельсія.
А головне, країни «Великої сімки» взяли на себе зобов'язання досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року. А до 2030 року скоротити викиди принаймні удвічі.
