Лиш хвилі туману нічного
Сховають ясну далечінь,
На крилах натхнення палкого
Лечу я в блакитну глибінь.
Лечу я в безодні блискучі,
В проміння небесних сіянь,
Туди, де, незримі й тремтючі,
Гойдаються хвилі зітхань.
Туди, де в бездонному морі
Сплітаються радістні сни,
Де плавають тіні прозорі
В блакитних туманах весни.
Де л'ються пісні чарівливі
І яснії зорі горять,
Де ждуть мене мрії вродливі,
Де срібнії струни тремтять.
Туди, в ті таємні безодні,
Лечу я у хвилях тремтінь,
Лиш тілько тумани холодні
Сховають ясну далечінь.
[Воля, 21.05.1921]
01.06.1921