На крилах натхнення.

Лиш хвилі туману нічного

Сховають ясну далечінь,

На крилах натхнення палкого

Лечу я в блакитну глибінь.

Лечу я в безодні блискучі,

В проміння небесних сіянь,

Туди, де, незримі й тремтючі,

Гойдаються хвилі зітхань.

Туди, де в бездонному морі

Сплітаються радістні сни,

Де плавають тіні прозорі

В блакитних туманах весни.

Де л'ються пісні чарівливі

І яснії зорі горять,

Де ждуть мене мрії вродливі,

Де срібнії струни тремтять.

Туди, в ті таємні безодні,

Лечу я у хвилях тремтінь,

Лиш тілько тумани холодні

Сховають ясну далечінь.

[Воля, 21.05.1921]