У світі вакцинують щораз більше людей, тож науковці і фахівці задумуються, як суспільство житиме з вірусом далі і який рівень ризику воно готове прийняти. В окремих країнах, таких як Австралія, поріг толерантності є дуже низьким, тоді як в інших, які стомилися після року суворих обмежень, люди готові повернутися до нормального життя навіть попри високий рівень заражень.
Лондонці насолоджуються компанією і напоями на літніх майданчиках пабів після того, як британський уряд 12 квітня послабив карантинні обмеження.
Дослідники стверджують, що не існує якоїсь універсальної цифри госпіталізацій та смертей, яку можна вважати прийнятною, щоб повернутися до звичайного життя. Проте існують певні ситуації, яких більшість країн явно хотіли б уникнути. Це передусім надлишок смертей, зумовлених перевантаженням лікарень.
Такі захворювання, як грип, які перед пандемією у світі забирали від чверті до пів мільйона життів щороку, слугують певним відліком. В Ізраїлі, де темпи вакцинації дуже високі, країна встановила прийнятну для себе планку у кілька смертей від COVID-19 за добу, – стверджує Іран Сіґал, статистик інфекційних захворювань з Науково-дослідного інституту ім. Вейцмана у Реховоті, який моделює теперішню пандемію та є радником ізраїльського уряду.
Коли науковці та чиновники обговорюють прийнятний рівень ризику, вони беруть до уваги культурні, етичні та політичні фактори, які у всіх країнах різні. «Кожна країна встановлює свій власний поріг толерантності», – стверджує Сильвія Браян, очільниця відділу менеджменту інфекційних ризиків ВООЗ.
Фахівці досі не мають усталеної думки про те, як прийнятна для суспільства статистика смертності від грипу та інших ендемічних захворювань корелює з його готовністю прийняти ризики від COVID-19. В самому лишень Сполученому Королівстві сезонний грип забирає тисячі життів кожної зими. «Це, здається, є прийнятним ризиком для суспільства. Регулярна вакцинація, а також деякі заходи соціального стримування можуть втримати смертність від COVID-19 приблизно на цьому ж рівні», – вважає Девід Шпіґельгальтер, статистик із Кембриджського університету.
Але карантин спонукав низку країн відповідальніше поставитися до смертності не лише від COVID-19, а й від інших респіраторних захворювань. У Новій Зеландії, наприклад, локдауни практично звели нанівець випадки грипу. Тепер незрозуміло, чи суспільство бажатиме знову повернутися до тієї статистики заражень і смертей від грипу, яка існувала до коронавірусної пандемії.
У COVID-19 також є особливості, які не дозволяють порівнювати його із грипом. Цей вірус небезпечніший, ніж грип. Це означає, що його поширення може швидко вийти з-під контролю і спричинити масштабну кризу. Крім того, потрібно враховувати ще й залишкові симптоми, котрі спостерігають приблизно у 10–20% людей, які перенесли COVID-19. Навіть якщо смертність буде доволі низькою і лікарні справлятимуться з напливом хворих, довготривалі розлади у багатьох людей сигналізуватимуть про надто високу ціну хвороби.
Одним із ключових факторів, які визначають те, які рівні зараження і смертності можна вважати прийнятними, є можливості національних систем охорони здоров’я, зокрема відділень інтенсивної терапії. «Якщо потрібно відтермінувати планові операції, оскільки відділення інтенсивної терапії переповнені пацієнтами з COVID-19, то це дуже слабка позиція», – вважає Алекс Джеймс, математик із Кентерберійського університету у Крайстчерчі в Новій Зеландії, який консультує уряд.
Сіґал стверджує, що Ізраїль досягне цієї точки, якщо будуть заповнені приблизно 500 ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. Якщо її перевищити, якість надання медичних послуг почне стрімко погіршуватись, а смертність зросте. За його словами, розумно вводити локдаун ще перед її досягненням.
Ізраїль, де 60% населення отримало принаймні одну дозу вакцини, має одні з найвищих у світі показники вакцинації. Ця країна, отже, може бути прикладом того, як вестиме себе вірус у суспільстві, де більшість людей вакциновані. За минулий тиждень там щодня реєстрували приблизно сто випадків зараження коронавірусом, хоча тестування досі залишається дуже високим. З цих ста випадків приблизно у дюжини розвивалися важкі симптоми, а для двох-п’яти людей хвороба, на жаль, ставала летальною.
Якщо ці рівні зберігатимуться, то смертність від коронавірусу в Ізраїлі може стабілізуватися на цифрах 1000–2000 в рік. «Навіть якщо вони будуть перевищені, ніхто не закриватиме країну. Це зроблять лише тоді, якщо уряд зрозуміє, що хвороба виходить з-під контролю», – стверджує Іран Сіґал.
Співвідношення ризику від інфекції та труднощів, які люди готові терпіти через соціальні обмеження, змінилося з початку пандемії. Після року обмежень люди стали менш охоче їх дотримуватися, а політики не поспішають їх вводити. Коли на Середньому Заході США появився варіант коронавірусу B.1.1.7, інфекція поширювалася такими ж темпами, як і на початку пандемії, але відповідь уряду цього разу була значно м’якшою. «Толерантність людей сьогодні сильно зросла», – каже Майкл Остергольм, епідеміолог з Університету Міннесоти в Міннеаполісі.
Минулого року страх перед невідомим вірусом наелектризував уряди і змусив їх ввести жорсткі обмеження. Відтоді ризики стали зрозумілішими, а люди почали їх враховувати у своєму щоденному житті. Це означає, що тепер багато хто готовий миритися з певним ризиком інфекції, а планка, за якої люди готові підтримувати введення жорстких обмежень, сьогодні є набагато вищою. Але де саме проходить ця планка, ще досі невідомо. Цілком ймовірно, якщо появляться нові варіанти вірусу, проти яких вакцина виявиться безсилою, ця планка може знову опуститися.
Smriti Mallapaty
How many COVID deaths are acceptable in a post-pandemic world?
Nature, 06/05/2021
Зреферував Є. Л.
12.05.2021