Сьогодні, 13 квітня 2021 року, минає 125-річниця уродин Лева Ґеца. З цієї нагоди маємо для вас добру новину – цьогоріч у Львові буде видано шедевральну книгу-альбом «Антологія стрілецької творчості», до створення якої митець мав безпосереднє відношення.
Оригінал зберігається у збірці оо. Василіян у Римі, куди книжка потрапила після Другої світової війни. Тепер, через сто років від моменту створення, її у задуманому авторами вигляді побачить громада. Вже є на це ласкавий дозвіл Генеральної курії ЧСВВ, ідею підтримала Львівська обласна рада.
Нинішня ж наша розповідь стосується історії створення Антології стрілецької творчості та причетності Лева Ґеца до цього унікального витвору думки, творчої наснаги та великого мистецького таланту.
До початку Першої світової війни Лев Ґец, який початкову освіту здобув в українській школі Маркіяна Шашкевича та польській св. Мартина, фаховості навчався у Львівській промисловій школі. Коли працював у будівничій фірмі професора Івана Левинського, познайомився з Олексою Новаківським і брав у нього уроки.
…Професор завів мене до художника Олекси Новаківського, який багато мені розказував про своє мистецтво і показував свої праці. Я слухав митця, приглядався до його картин і аж піт мені лився з чола від величі його праці. Мені було тоді сімнадцять років, і доти я ще ніколи не бачив живого художника. Новаківський полюбив мене і згодом подарував мені сім ескізів до картини «Пробудження» з дарчими написами й олійний ескіз своєї дружини в польському строї з-під Кракова, з села Могили. Чи треба підкреслювати мою радість, щастя і надію на здійснення моїх мрій, щоб вийти з біди та знайти дорогу до краси і кращого життя? Майстерня професора і художник, його дім – це новий світ для муляра на тлі вбогої хати моїх батьків, де все було інакше.
Зі спогадів Лева Ґеца
Із початком війни Ґец пішов у лави Українських січових стрільців. У війську молодий Лев, наскільки дозволяли обставини, займався образотворчістю, багато рисував. Кожної вільної хвилини брав у руки олівець, папір і займався тою справою, яку найбільше любив, якій мріяв присвятити життя. Він із майстерністю та достовірністю детально та правдоподібно зображав усе, що бачив: окопи, помешкання військових, кухні, портретував командирів і звичайних воїнів. Ретельно та якісно зображуючи все навколо, навіть не підозрював, що під час бойових дій, особливо на лінії фронту, цього робити категорично не можна. Ґеца-усусівця звинуватили у шпигунстві. Лише після того, як офіцери дізналися, чим займався юнак до війни, схвально оцінили мистецьку вартість рисунків і дозволили продовжувати малювати, часом навіть забираючи окремі роботи собі «на пам`ять».
Невдовзі про талановитого хлопчину, який у рисунках змальовував військові будні, стало відомо у Пресовій кватирі – головному ідеологічному органі УСС. Від початку створення Українських січових стрільців цей важливий підрозділ призначався для організації культурологічної та просвітницької праці і позиціонувався як центр духовного, культурно-мистецького та творчого життя Українського легіону. Напрацювання Лева Ґеца зацікавили керівництво, і роботи художника-початківця публікувались у виданнях Українського легіону у вигляді карточок (листівок, поштівок) та у часописах: «Самоохотник», «Бомба», «Самопал», «Червона калина» та ін. Більшу частину робіт віддавали у видавництва, а решта рисунків та акварелей Ґец пересилав додому чи роздавав офіцерам та військовим.
Перебуваючи у Січових стрільцях, Ґец листувався з Олексою Новаківським, якому надсилав творчі напрацювання в надії отримати думку відомого художника щодо власних мистецьких напрацювань, адже мріяв продовжувати навчатися образотворчості. Вчитель не оцінив старань Ґеца, охарактеризувавши малюнки на військову тематику «не найкращими». Можливо, саме несхвальна оцінка Новаківського спровокувала емоційний вчинок Ґеца: «Пішов до редакції з проханням не друкувати [рисунки]. Редактор не почув мене і цілком відсунув від цієї справи».
Керівництво не оцінило самокритичної ініціативи молодого художника-усусівця – його «покарали», відрядивши ближче до лінії фронту.
…Не міг боронитися і попав під кулі, маючи усне розпорядження малювати від нового командира Андрія Мельника.
Зі спогадів Лева Ґеца
Але це не спинило Ґеца – незважаючи на перебування у центрі бойових дій, він продовжував малювати. Малював на фронті, де обов`язки військового займали чи не увесь час, де щоденне перебування під кулями загартовувало і формувало особистість. На передовій Ґец неодноразово був близький до фатальних наслідків. Одного разу щасливий випадок урятував його від кулі. Під час нічного обходу вартовий, не отримавши відповіді на «гасло», вистрілив у темряву в бік Ґеца, якому життя врятував металевий ґудзик «мазепинки» – головного убору однострою усусівця.
З "Антології..." Робота Лева Ґеца
У військовій частині Ґец мав багато друзів, з якими активно спілкувався і яких по закінченні війни ще довго пам’ятав. Хорунжий Осип Квас, який одного разу врятував життя Левові, сказав пророчі слова, що назавжди закарбувалися в пам`яті майбутнього художника: «З тебе будуть люди, а з мене – ні». У Січових стрільцях Ґец познайомився з майбутнім відомим скульптором Михайлом Гаврилком, який «..гостро нападав на мене і судив перед січовим збором в Пісочній за мої перші малюнки» (зі спогадів Лева Ґеца).
Під час боїв над річкою Стрипою (Тернопільщина) Ґец захворів на скарлатину і ненадовго потрапив у польовий шпиталь у Маловодах. Коли вилікувався, отримав дозвіл на відпустку до Львова. До військової частини повернувся в званні єфрейтора й одразу потрапив у бій під Бережанами та Потуторами: взяв участь в одному з вирішальних епізодів наступальної операції Південно-Західного фронту під назвою Брусиловський прорив. Кількатижневі бої, великі втрати, страшні батальні сцени «на багнетах» спричинили настільки сильне нервове потрясіння, що під час бою Ґец знепритомнів і пролежав у полі невизначений час.
Вид крові так ошоломив мене, що дістав сильний шок психологічний. Опритомнів… коли принесли мене на ношах і побачив перед собою обличчя лікаря…
Зі спогадів Лева Ґеца
Коли після бою не повернувся до свого підрозділу, то командир був переконаний, що Ґец загинув, і встиг сповістити про це родину – мовляв, 8 грудня 1915 р. Лев Ґец загинув геройською смертю. Втім Лев знову потрапив до лікарні, після якої отримав коротку відпустку, щоб поїхати до родини у Львів – засвідчити, що таки живий.
З "Антології..." Робота Лева Ґеца
Саме у найважчі, як здавалося, часи Лев Ґец у співпраці з бойовими побратимами створив один із кращих своїх мистецьких творінь – «Антологію стрілецької творчості», яка стала образотворчим літописом історичних подій Українського легіону. «Період військовий представив у рисунках, в яких можна прочитати більше, ніж з написаного» (зі спогадів Лева Ґеца).
У творенні цієї праці взяло участь 26 авторів: музикантів, поетів, художників, які створили унікальну рукотворну книгу-реліквію.
…120 картонів з сточеними краями, фахово оправлених у шкіру, коштували 4 роки праці у вільний від служби час… Це єдина праця із залюбленням в мистецтві, яка здатна знівелювати різні неприємності.
Було нас тоді троє: Лев Ґец, Василь Бобинський і Володимир Крижанівський. Перший – маляр, другий – поет, третій – музика. За моїм почином задумали ми видати книгу мистецьких творів, воєнної музики, ручно друковану мною і мною теж ілюстровану. Кожному із нас було по 20 років, і ми в воєнних невигодах у Пісочній розпочали своє «велике» діло. Жили ми в одній кімнаті сільської хати, де кожен із нас мав своє ліжко і куток. В одному кутку біляґ дверей стояла позичена фізгармонія композитора Нижанківського, на котрій В. Крижанівський компонував свою музику. Військове командування погоджувалося на нашу молодечу творчість. Праця кипіла в нас в середині, повна фантазій і мрій. Крига росла скоро…. Було зібрано 26 воєнних творів».
Зі спогадів Лева Ґеца
Антологія – вартісний художньо-літописний витвір мистецтва та словесності Українського легіону – була представлена восени 1918-го на виставці Українських січових стрільців у Національному музеї у Львові, яка експонувалась у приміщенні установи протягом двох місяців (01.09–01.11.1918).
З "Антології..." Робота Лева Ґеца
Публічна поява «Антології стрілецької творчості» стала знаковою подією у національно-культурному житті галичан, адже вперше в оригінальній художньо-мистецькій подачі було запропоновано історико-документальний матеріал, присвячений діяльності національних збройних формувань періоду Першої світової війни та Визвольних змагань. У першій виставці Січових стрільців брали участь безпосередні учасники визвольних змагань – художники, які пропонували своє бачення війни. Саме тому «Антологія» як оригінальний рукотворний мистецький твір отримала високу оцінку і схвальні відгуки, а автор-упорядник Лев Ґец одразу привернув до себе увагу. Оригінал «Антології» був розповсюджений у форматі фотографічних відбитків та розданий «поміж людьми». Відвідувачі виставки прихильно та схвально сприйняли роботу молодого військового, високо оцінюючи його талант та участь у творенні цього епохального твору.
З "Антології..." Робота Лева Ґеца
Рукотворна книга-альбом «Антологія стрілецької творчості» стала своєрідною візитівкою художника Лева Ґеца, адже спеціальної мистецької освіти у молодого хлопчини ще не було. Навчання у Львівській промисловій школі та уроки в майстерні Олекси Новаківського ґрунтовно проявили здібності юного Ґеца. Він дійсно мав великий талант рисувальника, який лінією чи штрихом умів передати не лише грамотну перспективу, просторовість, повітряність мистецького твору, а й глибоку його характеристику. Ґец умів побачити і занотувати емоції, відчуття, проаналізувати образну характеристику об’єкта.
Створюючи та майстерно наповнюючи «Антологію» мистецько створеними заставками, заголовками, найрізноманітнішими художніми доповненнями, Лев Ґец уміло застосовує хист ілюстратора, художнього оформлювача та редактора. Він якісно представляє побудову графічної композиції, уміло оперує концепцією ілюстрування тексту, уміло користується лінійним рисунком.
З "Антології..." Робота Лева Ґеца
Графіка Ґеца – це особливий, ґрунтовно переосмислений авторський спосіб передачі найтонших психологічних відчуттів, глибокий аналіз представленої теми, влучне відображення настроїв.
В «Антології стрілецької творчості» Левові Ґецу вдалося втілити велич і трагізм одного з важливих періодів національної історії, де документально-правдиво в досконалій художній формі представлені важливі події, які сприймаємо символом початку тернистого шляху здобуття Незалежності в ХХ столітті.
З "Антології..." Робота Лева Ґеца
З моменту появи Антології минуло дуже багато часу: роки, чи навіть десятиліття, коли про славну і величну розповідь УСС-ів ніхто не згадував, а якщо і говорив, то лише пошепки. Без сумніву, сучасні історики та дослідники посилалися на багаті та достовірні матеріали, які були опубліковані в «Антології стрілецької творчості». Через те, що книга зберігається в бібліотеці оо. Василіян у Римі, мало хто мав можливість бачити правдиво зображені, з натури замальовані сцени бойових та побутових буднів усусівців, портрети знаменитих командирів та воїнів, читати літературні есе чи по нотних станах проспівувати стрілецькі пісні…
Сто років «Антологія» очікувала зустрічі з Україною!
Цього року, з нагоди славного ювілею Лева Ґеца, ми таки побачимо цей унікальний мистецький витвір.
Мистецтвознавиця Ірина Гах
13.04.2021