AstraZeneca: чому розвивається тромбоз

Доказів взаємозв'язку між вакциною AstraZeneca та рідкісним тромбозом мозкових вен стає більше. Виною ускладнення можуть бути антитіла, що виникають після вакцинації та прив'язуються до тромбоцитів, повідомили німецькі науковці. Це призводить до утворення згустків крові. Які компоненти вакцини спричиняють утворення цих автоімунних антитіл, досі невідомо.

Зображення: digicomphotos/ Getty images.

Досі після ін'єкції вакцини AstraZeneca лише в Німеччині виявили понад 30 випадків рідкісного тромбозу мозкових вен – переважно у жінок середнього віку. Типовими для цього тромбозу є кров'яні згустки в мозкових венах, що супроводжується браком тромбоцитів в крові (тромбоцитопенією). Після перших виявлених випадків в середині березня 2021 року щеплення вакциною AstraZeneca тимчасово призупинили, щоб дослідити побічний ефект і причини його виникнення.

У Великій Британії серед загалом 13,7 мільйона вакцинованих зафіксували чотири випадки тромбозу мозкових клітин, 28 випадків імунологічно зумовленої тромбоцитопенії та ще 20 випадків тромбоцитопенії невідомого походження. Але система відстежування там менш стандартизована, ніж в Німеччині, і не така масштабна.

Вже 19 березня на прес-конференції команда науковців на чолі з Андреасом Ґрайнахером (Andreas Greinacher) з Університетської клініки Ґрайсвальда повідомила про перші свідчення про механізм виникнення тромбозу. Зараз науковці вперше опублікували свої результати в фаховому віснику, який, однак, ще не підлягав рецензуванню. Препринт публікації описує результати клінічних та лабораторних досліджень дев'яти випадків.

Аналізи підтверджують: пацієнти страждали від тромбозу, що супроводжувався нестачею тромбоцитів. У семи випадках розвинувся тромбоз мозкових вен, в одної жінки – тромбоемболія легеневої артерії, ще в одної – тромбоз ворітної вени та черевних вен. Ознаки цих тромбозів нагадують рідкісну автоімунну реакцію, так звану гепарино-індуковану тромбоцитопенію (HIT). Ґрайнахер та його команда дослідили кров чотирьох пацієнток на антитіла, що зазвичай виникають у відповідь на неї.

Результат: в усіх чотирьох пробах крові виявили антитіла, що прив'язувалися до певних компонентів тромбоцитів. У тестах сироватка всіх чотирьох пацієнтів сильно реагувала на так званий тромбоцитарний фактор 4 (PF4), повідомили Ґрейнахер та його команда. Це означає, що в крові пацієнтів відбувалася автоімунна реакція, за якої виникають ці антитіла. Небажаний ефект зазвичай настає через 5-16 днів після вакцинації, а саме стільки потрібно імунній системі, щоб виробити відповідну кількість антитіл.

Ці антитіла прив'язуються до тромбоцитів, що призводить до утворення згустків крові. «Активізація тромбоцитів, яку здійснюють антитіла, зумовлює тромбоз у нетипових місцях, зокрема в синусових венах мозку, але не тільки там, – пояснив не залучений до дослідження ангіолог Робект Кламбот (Robert Klamroth) з клініки Вівантес у Берліні. – Нам відомі поодинокі випадки в Італії чи Британії, коли у пацієнтів тромбоз проявився зокрема в шлункових венах і навіть в артеріях».

Але що є конкретним винуватцем цієї рідкісної автоімунної реакції? За звичайної гепарино-індукованої тромбоцитопенії імунна система пацієнтів реагує надмірно на антикоагулянт гепарин, продукуючи автоімунні антитіла. «Останніми роками все ж з'ясували, що й інші речовини, не тільки гепарин, в рідкісних випадках можуть викликати такі розлади», – сказав Ґрайнахер та його колеги. У випадку побічної дії AstraZeneca таку реакцію мав би викликати контакт з активною речовиною AZD1222, засвідчують тести. Тож науковці запропонували називати цей синдром «Індукована вакцинами протромботична імунна тромбоцитопенія» («Vaccine Induced Prothrombotic Immune Thrombocytopenia» (VIPIT).

Що конкретно запускає цей ефект, залишається неясно: «Чи антитіла проти PF4 викликають сильні запальні стимули вакцини, чи сама вакцина зумовлює утворення антитіл, що активують тромбоцити, на підставі наших досліджень не можна сказати напевно», – відповіли науковці.

Ще неясно, які складові вакцини призводять до цієї реакції: «Питання, яке постає: що відбувається конкретно? Чому саме AstraZeneca зумовлює це? – міркує Кламрот. – Можливо, застосований у вакцині AstraZeneca вірусний вектор – аденавірус шимпанзе – відповідає за цю реакцію». Можливо також, що небажану реакцію зумовлює певна добавка.

Характерно, що досі не помітили, щоб тромбоз розвивався частіше після щеплення РНК-вакцинами – «Moderna» чи «BioNTech/Pfizer». Це означає малу ймовірність того, щоб спайковий білок SARS-CoV-2 викликав цю реакцію, адже він присутній у всіх вакцинах і в самому коронавірусі. Ґрайнахер та його команда сподіваються в наступних дослідженнях виявити точного збудника ускладнень VIPIT.

Беручи до уваги досі зафіксовані випадки і той факт, що від VIPIT страждають передусім жінки в середньому віці, Постійна комісія з питань вакцинації та уряд Німеччини рекомендують вакцину AstraZeneca людям у віці за 60 років. За цим стоїть припущення, що в старшій віковій групі побічна дія виникає вкрай рідко, натомість частіше Covid-19 протікає у складній формі.

«З огляду на наші результати, я би припускав, що VIPIT настає в групі ризику приблизно з імовірністю 1 до 50 000 – тобто дуже рідко, – наголошує в коментарі спеціалістка в сфері тромбозів Аліс Асінгер (Alice Assinger) з Віденського медичного університету. – Але ми можемо сказати: наразі немає підстав припускати, що пацієнти, які хворіли на тромбоз раніше або мають до нього схильність, опиняються під більшим ризиком постраждати від ускладнень вакцинації».

Є й гарна новина: зараз відомо, що тромбоз мозкових вен, принаймні в більшості випадків, викликає автоімунна реакція, тож VIPIT буде легше виявляти. Тож його можна буде завчасно лікувати. Адже вже нині є розроблені для цієї реакції антитіл тести, наголошують Ґрайнахер і його команда.

Крім того, згустки крові можна пригнітити високими дозами імуноглобуліну та антикоагулянтами – не гепарином. «Оскільки цей механізм у модифікованій формі вже відомий, існує терапія для пацієнтів з тромбозом, що дуже заспокоює, – додала Ассінґер. – Тішить і той факт, що кожна лікарня середнього розміру володіє можливостями терапії та може швидко й ефективно допомогти хворим».