Логістика в бедламі

Коли на фронті гинуть люди чи за межами фронту люди просто мруть, то актуальним є закинути тему про чипізацію рептилоїдів або змову розенкрейцерів із тамплієрами. За традицією «піпл хаває», бо для інфантильного суспільства бздури – цікаві, а реальне життя – страшне. Огляд подій тижня в Україні

Соленізанти тижня

Чергову річницю свого існування Служба безпеки України відзначила максимально ефектно (про ефективність можна буде говорити згодом), провівши низку акцій, які когось поставили на вуха, а когось посадили до цюпи. «Аперитивом» процесу були затримання диверсанта-наркомана на Харківщині й попередження контрабанди товарів військового призначення до РФ. «Основною стравою» на святковому бенкеті СБУ стала інформаційна реанімація колись майже легендарного екснардепа і колишнього командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка.

У Службі відзвітували, що припинили діяльність воєнізованого збройного формування і постачання військових товарів із Російської Федерації.

В офіційному повідомленні СБУ зазначалося: «діяльність цієї "приватної військової компанії" була спрямована на підготовку до вчинення тяжких злочинів, в т.ч. проти основ національної безпеки». Службісти налічили в ПВК півтори сотні осіб – кажуть, що мають докази контрактів між компанією та представниками різноманітних організацій країн Близького Сходу, були й пропозиції постачати зброю до цих країн – і вирахували організаторів, якими виявилися колишній парламентар Семен Семенченко та Євген Шевченко, якого хтось називає підприємцем, а хтось – позаштатним агентом НАБУ. 

Пара новітніх кондотьєрів мало подібна на Боба Денара і Муціо Сфорца, але Печерський районний суд Києва відправив Семенченка під варту на два місяці без права внесення застави, а Шевченка арештували з можливістю внесення застави в розмірі 5 млн грн. Поки агент-підприємець розповідав, що все це помста Офісу президента за його участь у розкритті дуже мутної справи «вагнерівців» минулого року і спроба дискредитувати діяльність Національного антикорупційного бюро, екснардеп і екскомбат був госпіталізований під конвоєм.

Історія вітчизняних «диких гусей» ще обросте новими деталями, бо дуже вже мальовничий сюжет, але її резонанс мінімізував розголос про обшуки в київському і дніпровському офісах всеукраїнського громадського руху «Український вибір – Право народу», лідером якої є Віктор Медведчук. В СБУ слідчі дії офіційно підтвердили і повідомили, що учасники цього громадського руху стали представниками незаконних виборчих комісій і дільниць, брали участь у діяльності незаконного збройного формування «Самооборона Криму», здійснювали незаконне переслідування українських активістів, захоплення адміністративних будівель органів влади України. За це ними тепер цікавиться Служба.

А може й добре, що потужної реакції на ті обшуки не було – бо є сильна підозра, що все закінчиться шекспірівським «багато галасу даремно».

Двері тижня

Протестувальник, які під стінами Офісу президента вимагали відправити у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Ірину Венедіктову, ввести санкції проти Андрія Портнова і звільнити з-за ґрат Сергія Стерненка та Андрія Антоненка, а тому трохи помалювали і попалили те саме приміщення, де працює Зеленський, для обивателя трансформувалися у запацькані двері того самого Офісу. Їх принесли «в телевізор», де ведуча іменувала цей майже портал у інший вимір «атрибутом суботніх протестів» і похизувалася, що їй «вартувало великих зусиль», щоби «притягнути цей атрибут».

Потім «атрибутом» зацікавилися галеристи й організатори фестивалю, які назвали їх «арт-об’єктом» і запропонували викупити за ціну, вищу від аналогічних нових і неушкоджених. Майбутнім місцем перебування «арт-об’єкту» може бути мистецький простір десь між муляжем корови в процесі дефекації і перевернутою в сторону Шамбали золотої пірамідки Ю-Шинси, а про те, що 20 березня сталося на вулиці Банковій згадуватимуть через призму власне цих дверей.

Хоча є й інший аспект. Протестувальники вимагали свободи для Стерненка й Антоненка – тепер в аналогічних заґратованих приміщеннях у результаті перфомансу під ОП мають шанс опинитися ще з десяток організаторів протесту. Коли остаточно потепліє, пікетувати і розмальовувати будинок, де колись дислокувався ЦК КПУ, можна буде активніше, – і тоді ще когось закриють, на телеефір принесуть відламаний стовп або покоцану кам’яну кулю (там їх чотири, однією для телекартинки можна пожертвувати).

Потім будуть вимагати звільнення тих, хто вимагав звільнення попередніх, і так до китайського великодня. Ну, і про Семенченка та Шевченка не можна забути.

Вибори тижня               

На час підготовки цього тексту про вибори на Франківщині і Донеччині достеменно було відомо лише про кричуще низьку явку на цей електоральний захід – на Прикарпатті до урн дійшло 35,05% виборців, на Донбасі – 20,99%. На такі «дрібниці», як підкуп виборців і наявність агітації в день голосування, вже майже не зверталося уваги.

Від округу №50 (Донецька область) до Верховної Ради, очевидно, потрапить міський голова Добропілля Андрій Аксьонов, який сім років тому був організатором «референдуму ДНР» в тому ж Добропіллі, яке тоді ще називалося Новодонецьк. Потім на рік колаборант евакуювався в окупований Крим, де отримав російське громадянство. В «історії хвороби» майбутнього народного депутата є і контакт з правоохоронними органами – у 2018 році він був затриманий, але не за державну зраду, а за корупцію. Затримували його трохи кострубато, бо він знову втік і знову повернувся, став мером Добропілля і тепер представлятиме інтереси земляків-кріпаків у парламенті.

На Прикарпатті інша проблема. На своїй сторінці у Фейсбуці міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків трохи впав у розпач і написав: «Паралельний підрахунок голосів (всі дільниці!)! Дякуємо всім, хто підтримав! Особливо м. Надвірна, Богородчани, Отинія, Тисменичани, Камінна загалом 32 дільниць, де перемогли, але на жаль цього не вистачає! Це голоси!» «Свободівець» Марцінків, ясна річ, підтримував «свободівця» Кошулинського; але, за даними мера, 15 709 голосів бере Шевченко, 15 542 – Вірастюк, 14 453 – Кошулинський.

Олександр Шевченко – то колишній нардеп, який має стосунок до Буковелю і Коломойського, а у Раді минулого скликання найбільше запам’ятався тим, що за допомогою власного кулака примусив Олега Ляшка виконати кілька рухів лезгінки. Василь Вірастюк відомий тим, що піднімає різні важкі предмети в телеефірі, а тому його присутність у сесійній залі є цілком органічною.

Високочолі, які кричали про десакралізацію влади, можуть уже не кричати, а вчити нецензурні слова.

Довколаковідне тижня

Попри те, що Україна б’є чергові коронавірусні рекорди, і цифри про захворілих та померлих від сovid-19 деким із живих і здорових сприймаються як дані метеорологів, головний відповідальний за боротьбу з епідемією почувається цілком комфортно. Максим Степанов жваво роздає інтерв’ю; а найбільше міністра охорони здоров’я, здається, допекла історія з його новою курткою, яку ренеґат фракції «Слуга народу» Гео Лерос оцінив у 620 тисяч гривень і помітно зіпсував настрій Степанова. Можливо, міністр увірував у власну непотоплюваність, бо коней на переправі не міняють – навіть, якщо то ніц не варта шкапа.

Тим часом у владних коридорах народили дуже незграбну версію про ймовірне прощання з індійською вакциною CoviShield. Паралельно її озвучили голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайло Радуцький і чомусь заступник міністра МВС Антон Геращенко. Виявилося, що індуси не даватимуть українцям прищепитися своєю вакциною, бо проти неї ведеться брудна кампанія. За словами Радуцького, МЗС України отримало лист від посольства Індії, в якому заявляється про неприпустимість дискредитаційних заяв щодо Індії як виробника медичних препаратів і вакцини AstraZeneca (CoviShield). В МЗС «слузі народу» делікатно натякнули припнути язик, бо власну кореспонденцію вони не дають читати стороннім людям. А потім виявилося, що Індія своєю вакциною взагалі ні з ким ділитися не буде, бо самим не вистачає, і ніяку дискредитацію сюди приплітати не треба.

А ще у коронавірусному контексті важливим є впровадження «паспортів вакцинації», які розробляють Штати, а країни Євросоюзу введуть їх в обіг уже в червні. Але все це сприймається як інформація від метеорологів, у яких поганої погоди не існує.