Президент Литви Ґітанас Наусєда під час свого виступу у Верховній Раді у п’ятницю висловив підтримку Україні в прагненні вступити в НАТО та захисті своїх кордонів, а також закликав офіційний Київ до спільної боротьби з російськими енергетичними авантюрами.
Майже половину свого виступу у парламенті Ґітанас Наусєда промовив українською мовою. Кілька разів він зривав овації. Наприклад, коли говорив про мову та історію – аплодували зі сектора "ЄС" і "Голосу". Коли казав про допомогу Україні в вакцинах – раділи депутати "Слуги народу". Депутати "ОПЗЖ" овацій не влаштовували.
"Звертаюся до вас давньою і достойною мовою, яку було довго переслідувано і знищувано – однак не знищено", – почав президент Литви.
Наусєда нагадав, що українці й литовці мають великий досвід співпраці в історії – згадав і про битву проти Московії під Оршею, і про незалежницькі рухи 1990–1991 років.
"Ми завжди зможемо спиратися на своє спільне минуле. 30 років тому, коли Литва боронила свою свободу під час кривавих січневих подій, українські добровольці поспішали на допомогу пліч-о-пліч із героями нашої свободи. І ми, литовці, кожного разу були поруч, коли народ України ставав на захист своєї гідності. Багато століть до того ми були поруч одне з одним і навіть мали спільну державу. Ми торгували, мали великий культурний обмін, чинили опір спільному ворогові. Наші народи разом захищали дорогі для європейської цивілізації вартості – пошану до верховенства права, свободу людини і демократію. Литовсько-українську спільність проявлено у спільних героях. Невипадково саме тут, у Києві, спочив переможець битви під Оршею Костянтин Острозький. а в Острозі – герой Хотина Ян Карл Ходкевич", – сказав президент Литви.
Ґітанас Наусєда висловив повну підтримку Україні в захисті територіальної цілісності та суверенітету, а також наполіг на повному виконанні "мінських угод" Росією. "Ми, литовці, далі твердо кажемо: “Крим – це Україна”. Ми суворо засуджуємо незаконні дії Росії, виступаємо за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України", – сказав литовський президент.
Наусєда запевнив, що Литва підтримує вступ України до ЄС та НАТО. "Не сумніваємося, що міцній Україні місце в міцній Європі. Щиро тішимося за цивілізаційний вибір України прямувати до європейської та євроатлантичної інтеграції, як затверджено в Конституції держави", – заявив президент Литви.
Окрім того, Ґітанас Наусєда закликав Україну спільно протистояти проєктам Росії в енергетичній сфері.
"Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська атомна електростанція. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров’я жителів регіону, а й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Зростаюча крихкість Білорусі означає пряму загрозу для інтересів не лише Литви, а й України. Тому сьогодні хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії стосовно білоруської АЕС та не купувати електроенергію, вироблену в Островці", – заявив Наусєда.
Президент Литви завершив свій виступ вигуком: "Слава Україні!".
Колишній командир загону українських студентів, котрі взимку 1991 року прибули до Вільнюса на підтримку литовської демократії, Євген Дикий був заскочений почути з уст Наусєди згадку про "українських добровольців". "Той несподіваний момент, коли президент Литви у своєму виступі в Раді згадує нас, українських добровольців 1991 року. Дяка, пане Президенте! І – за нашу і вашу свободу!" – написав у facebook пан Дикий, директор Національного арктичного центру України.
Народну депутатку з "Голосу" Галину Васильченко вразили слова Наусєди про "давню та достойну мову".
Представниця "ЄС" Іванна Климпуш-Цинцадзе сподівається, що українські депутати дослухаються до слів литовського президента про потребу енергетичної незалежності.
"Виступ у ВРУ Президента справді дружньої країни Литви, пана Ґітанаса Наусєди, і за формою, і за змістом – урок високої політичної етики, глибокої поваги, лідерства! А безпосереднє звернення до України проти імпорту російської електроенергії з Білоруської АЕС – пряме підтвердження усіх тих загроз і ризиків від РФ, про які ми неодноразово наголошували колегам з монобільшості", – оцінила вона.
#дослівно
Шановний Голово Верховної Ради, шановні депутати Верховної Ради, дорогі брати і сестри українці! Я прибув до вашої країни зі звісткою дружби і співпраці. Звертаюся до вас давньою і достойною мовою, яку було довго переслідувано і знищувано – однак не знищено. Сподіваюся, що слова, які я сьогодні скажу, допоможуть нам прокласти шляхи до спільного майбутнього.
Ми завжди зможемо спиратися на своє спільне минуле. 30 років тому, коли Литва боронила свою свободу під час кривавих січневих подій, українські добровольці поспішали на допомогу пліч-о-пліч із героями нашої свободи. І ми, литовці, кожного разу були поруч, коли народ України ставав на захист своєї гідності.
Багато століть до того ми були поруч одне з одним і навіть мали спільну державу. Ми торгували, мали великий культурний обмін, чинили опір спільному ворогові. Наші народи разом захищали дорогі для європейської цивілізації вартості – пошану до верховенства права, свободу людини і демократію.
Литовсько-українську спільність проявлено у спільних героях. Невипадково саме тут, у Києві, спочив переможець битви під Оршею Костянтин Острозький. а в Острозі – герой Хотина Ян Карл Ходкевич.
І хоча минуло сім років від початку військової агресії, яка зруйнувала міжнародний лад і злагоду в Європі, ми, литовці, далі твердо кажемо: “Крим – це Україна”. Ми суворо засуджуємо незаконні дії Росії, виступаємо за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та вітаємо ініціативу Києва зі створення міжнародної “Кримської платформи”.
Любий народе України! Литва бачить зусилля України до політичного розв’язання конфлікту на Донбасі. Ми недвозначно закликаємо Росію та нею підтримувані угруповання невідкладно виконати вимоги «мінських угод». Санкції проти Росії мусять діяти доти, доки вона не залишить незаконно зайнятих територій України.
Не сумніваємося, що міцній Україні місце в міцній Європі. Щиро тішимося за цивілізаційний вибір України прямувати до європейської та євроатлантичної інтеграції, як затверджено в Конституції держави. Литва завжди підтримувала вас на шляху ЄС та НАТО.
Ми знаємо краще, ніж будь-хто інший, що на вас чекають важкі випробування, та готові поділитися досвідом. Моя країна не стала б членом ЄС і НАТО, якби не намір здобути спільні політичні цілі. Ми також пересвідчились, що будь-якій країні, яка прагне змін, необхідний діалог з громадянським суспільством.
Прагнучи членства у ЄС – не забувайте, що успіх реформ потрібен перш за все для забезпечення добробуту населення та стабільності самої держави. Сподіваюся на конференції з питань українських реформ, яка відбудеться в липні у Вільнюсі, безпосередньо почути, що представники влади та громадянського суспільства та підприємці України, міжнародні партнери і експерти думають про майбутнє вашої країни.
Підприємці моєї країни також із нетерпінням чекають на можливість долучитися до створення добробуту в Україні. Литва прагне розвивати зв’язки з Україною в галузях телекомунікацій, інформаційних технологій та інновацій. Я вірю, що якнайщільніша взаємодія між нашими країнами у творенні цифрової економіки могла б відкрити корисні можливості для розвитку української промисловості, підприємств та для громадян. Я впевнений, що цьогорічний Литовсько-український економічний форум стане ще однією нагодою зміцнити наявні й створити нові зв’язки.
Хоча ми зараз і потерпаємо від тимчасових ускладнень, зумовлених пандемією коронавірусу, я вірю, що кризу ми подолаємо за допомогою масового щеплення. Тому я особисто домагаюся, щоб лідери Європейського Союзу домовилися щодо солідарного механізму розподілу вакцин із країнами "Східного партнерства".
Шановні! Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська атомна електростанція. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров’я жителів регіону, а й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Зростаюча крихкість Білорусі означає пряму загрозу для інтересів не лише Литви, а й України. Тому сьогодні хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії стосовно білоруської АЕС та не купувати електроенергію, вироблену в Островці.
З великими надіями ми дивимося й на проєкт синхронізації країн Балтії з електричними мережами континентальної Європи. З погляду Литви, кожній державі нашого регіону, яка намагається зменшити вплив Росії, необхідно зміцнювати енергетичну незалежність. Скажу відверто: вчасні інвестиції дозволили Литві зменшити пряму загрозу, яку несуть такі нові енергетичні російські проєкти, як трубопровід Nord Stream 2. Тому тішимося, чуючи, що й Україна має намір попрямувати шляхом синхронізування електричних мереж із континентальною Європою.
Дорогі мої, століття спільної історії навчили литовців шанувати волелюбний український народ та високо цінити ваш незалежний характер. Сьогодні ми з великою радістю спостерігаємо відновлення і відродження вашої країни, достойної європейської держави, котра знає собі ціну. Литва може вам допомогти на шляху реформ та обов’язково робитиме це в майбутньому. Український народ вартий змін, сповнених надією. Цього заслужив і колишній керівник в мою молодість Альбертас Роже, який 35 років тому обрав Україну своїм другим домом, цього заслужили всі українці, якого б походження не були і де б вони не жили.
Слава Україні!
Ґітанас Наусєда,
президент Литви,
19 березня 2021 року
19.03.2021