Ходзенє по води

(переклад українською літературною мовою див. тут)

Тот хто пробує створиц зложенше дїло, векше по форми, поведзме роман, цалосц до хторей треба уклопиц менши часци, деталї, хтори знука векшей системи буду функционовац як окремни системи, може ше припатрац, як на прототип, на Слункову систему. Ту кажда планета система за себе, функционує сама, зоз своїма специфичносцами, а источашнє шицки планети часц векшей системи хтора єдинствена цалосц.

Так я задумуєм структуру доброго романа. Глави романа функционую сами за себе, як самостойни приповедки, а повязани медзи собу даваю нам окремну информацию, синерґию, яку можеме достац лєм зоз тей повязаносци.

Так функционую системи у природи, та аж и чловек як найзложенша система тей природи. Шицки часци цалосци повязани зоз причино-пошлїдковима мрежами подїйох и сензацийох хтори приводза до конєчного стану.

Кед писатель пробує направиц дїло спатраюци ше на даєдну структуру у природи, вец почина похопйовац слабосц свойого розума. Вон ше почина стретац зоз почежкосцами як шицки рендлапи укомпоновац, повязац их медзи собу, лоґично поскладац, обдумац причино-пошлїдково вязи. Источашнє, то вельке интелектуалне виволанє. И вец, вшелїяк, тот хто ше спатра на совершени системи у природи поставя себе нєзаобиходне питанє – хто обдумал тоти системи? Нач их створел? Кому? Кеди их створел? З котрим цильом? У хторей мири чловек, як тиж створена система, ма моци твориц други системи? До хторей мири тоти його артефакти можу буц совершени? Очиглядне же процес нєпреривного твореня системох тирва и же ше нїґда нє закончує. Хтори принципи ше муши почитовац же би нови створени ситеми були од хасну чловекови?

То питаня о хторих сом роздумовал на Служби Божей у Коцуре. Була читана Євангелия о Петровей вири до Исуса. Исус гуторел Петрови: „Гибай ґу мнє, ходз по води!” Петро рушел, алє у хвильки кед посумнял, кед ше злєкол од чуда хторе ше случовало, вон препаднул до води и престрашено прегварел: „Исусе, дай ми руку!”

Як повязац тоту причту зоз думками хтори ми заблїсли у самей Служби?

Можебуц на шлїдуюци способ?!

Док мам виру до Божей милосци надомну, я можем робиц чуда, як и Петро цо могол ходзиц по води, а чудо ше у моїм случаю манифестує у писаню. У хвильки кед престанєм вериц, я ше чирим и трацим моц до смисла твореня. Творенє, то чудо. Писанє романа, то ходзенє по води. Без моцней вири, твореня нєт. Вира дава моц твореня.

Праве тей вязи помедзи вири и твореня були свидоми велї вельки творителє и прето у їх дїлу препознаваме божи блїск.