"Засудив до розстрілу вояка УПА": До Ради правосуддя обрали доньку скандального судді.

 

З'їзд суддів України обрав членом Вищої ради правосуддя за своєю квотою суддю Луцького міськрайонного суду Інну Плахтій. Перемогу Плахтій визначили на повторному таємному голосуванні. За місце в раді вона конкурувала з суддею Вінницького апеляційного суду Олександром Панасюком.

 

 

Про це повідомляє пресова служба Вищої ради правосуддя.

 

Плахтій уже склала присягу члена Вищої ради правосуддя. Її обрали членкинею ВРП терміном на чотири роки.

 

Раніше з'їзд суддів обрав до ВРП суддю Хмельницького апеляційного суду Сергія Болотіна, суддю Київського апеляційного суду Віталія Саліхова та суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Валерія Сухового.

 

Інна Плахтій – донька судді Бориса Плахтія. Батько відомий тим, що 1987 року підписав смертний вирок упівцю Івану Гончаруку. Чоловіка застрелили за два роки до Незалежності України.

 

Під час виступу 10 березня майбутня членкиня ВРП заявила, що пишається батьком.

 

#дослівно

 

 

"Інна Плахтій, суддя Луцького міськрайонного суду. Тут, схоже, не обійшлося без протекції Петра Філюка, судді Конституційного Суду. Філюк багато років очолював Волинський апеляційний суд, а Плахтій свого часу навіть працювала там його радницею.

 

Але найбільше мене вразило інше. В 1987 році її тато, суддя Борис Плахтій, засудив до розстрілу вояка УПА Івана Гончарука.

 

Справу від початку і до кінця фабрикувало КГБ, їм треба було створити картинку напередодні святкування 70-річчя революції.

 

Борис Плахтій зіграв в цій історії одну з ключових ролей. У 1989 році вирок виконали, Гончарука розстріляли, родина досі не знає, де його поховано.

 

Особливо цинічно, що сьогодні Бориса Плахтія запрошують на урочистості 14 жовтня, дня, коли було засновано УПА.

 

Так, діти не несуть відповідальності за вчинки своїх батьків. Але сьогодні на з'їзді під час складання присяги Інна Плахтій сказала, що пишається тим, що вона з суддівської родини, і дякувала своєму батьку. Судді, якого не люстрували після проголошення незалежності і який продовжував працювати аж до виходу у відставку у 2006 році".

 

Галина Чижик, Центр протидії корупції 

 

Нагадаємо, перед з'їздом суддів країни "Великої сімки" закликали відкласти призначення до Вищої ради правосуддя та Конституційного Суду, допоки Україна не проведе судової реформи та не встановить прозорих процесів відбору кандидатів.

 

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, відкриваючи з'їзд, закликала суддів не слухати сторонніх порадників. Вона ствердила, що формування органів судового управління і самоврядування є конституційним обов'язком суддів. "Ми не можемо прислухатися до пропозицій порушувати закон", – додала Данішевська.

 

Голова ВС мріє, "щоб кожен суддя відчував себе вільним і незалежним від будь-якого тиску – з боку влади, громадськості". "Ми можемо сказати, що у нас є і внутрішній тиск. Не шкодують ні часу, ні грошей ті наші внутрішні сили, які намагаються посіяти розбрат між суддями різних регіонів, різних інстанцій", – сказала голова Верховного Суду.

 

У Києві люди вийшли на протест під місце проведення з'їзду суддів.

 

#цитата

 

 

"...16 жовтня суддя зачитав йому вирок – смертна кара.

 

У залі запанувала тиша.

 

Десь збоку хтось зааплодував, його підтримали мало людей.

 

19 жовтня 1987 року у Луцьку суддя Борис Плахтій і народні засідателі Б.Панчук та Г.Артеменко підписали смертний вирок.

 

Адвокат 22 жовтня подав касаційну скаргу, де зазначав, що Гончарука вдруге (!) засудили за злочини, за які він уже відбув колись покарання на Колимі, і просив замінити смертну кару позбавленням волі.

 

Іван Гончарук також написав дві касаційні скарги.

 

"Заслухавши прокурора, я не міг собі уявити, що за 42 роки став таким злочинцем.

 

Лиш одне можу сказати, що був добрим пастухом.

 

Я був засуджений у 1946 році, а цього разу соромно було дивитися в очі дітям і дружині – процес так оформили по-сучасному, себе я захистити нічим не міг, віри мені не було жодної…"

 

Леся Бондарук, "Історична правда"

 

10.03.2021