Львівський музей українського мистецтва разом з бібліотекою Академії наук УРСР в приміщенні музею влаштували виставку з нагоди ювілею 75-річчя з дня народження Лесі Українки. Виставка дбайливо підготовлена працівниками музею, розміщена в просторому залі. При вході в зал висить великий портрет видатної поетеси, намальований в 1900 році талановитим галицьким художником Трушом. Тут же висять портрети близьких Лесі Українці людей — М. Драгоманова і Труш-Драгоманової.
На виставці велика графічна картина, на якій яскраво можна бачити весь життєвий шлях, літературну діяльність та оточення, в якому перебувала Леся Українка. Вдало підібрані цитати, вірші та знімки про визначну українську поетесу доповнюють зміст цієї картини. Поруч розміщені чудові пейзажі Волині, картини з життя трудящих селян на Волині, що знайшли немалий відгомін у творчості Лесі Українки. Показані також пейзажі Єгіпта, в якому поетеса довгий час перебувала на лікуванні.
На виставці експонуються, за послідовністю їх видання, книжки, з творами Лесі Українки, рукописи та листи її, фотознімки і фоторепродукції з життя та літературні праці Л. Українки. Тут же представлені ноти на слова поетеси, газети в яких вона співробітничала та цитати відомих людей того часу про творчість Лесі Українки.
Окремо виділено і широко показано на виставці роки революційного піднесення в Росії — 1904–1907. Тут ясно видно, як Леся Українка гаряче відгукнулася на революційні події 1905 року. У своїй «Осінній казці» (1905 р.) вона пише:
Товариші! В кого жупан червоний,
Чи хустка, чи сяка така платина
до палиці чіпляй, то буде прапор
на кожному щаблі, що ми проб'єм,
застромлюймо червону хоруговку!
...То буде наше товариство знати,
Де наша воля кров'ю зашарілась.
В розділі «Леся Українка — фольклорист» показана друковані пісні, які поетеса любила співати. Тут міститься також маленька книжечка «Дитячі забави, пісні і казки» зібрані поетесою на Волині (київське видання 1903 р.).
На виставці відвідувач може побачити різні роботи Лесі України по шитву, чудове вишивання та мережки на наволочках і сорочках, виведені кволими хворими руками поетеси. Ці експонати говорять про те, що Леся працювала голкою не гірше, ніж пером. Останній розділ представлений знімками та документами про смерть Лесі Українки.
Проглянувши виставку, дійсно повністю уявляєш собі прекрасний образ життя і творчості визначної української поетеси. Львов'яни, відвідавши цю виставку, знайдуть для себе тут багато цікавого й оригінального про гідну дочку свого народу, класика української літератури — Лесю Українку.
Виставка відкрита щоденно від 11 до 4 години дня і працюватиме до 8 березня 1946 р.
Ольга Дучимінська, науковий працівник Львівського етнографічного музею.
Вільна Україна
03.03.1946