(Пісня)
Йду полями-гонами
Глянуть, як весна
Пливе човнами повними
До нас.
Там, де небо схилами,
Впала синь-межа,
Чорнозему килими
Лежать.
Гей, чиї ж то ниви там,
Хто зорав межу?
Звідти вітер вилетів —
Скажу:
Там живуть артілями
І це ж їх поля,
Без межі неділено
Земля.
Там працюють роями,
Під новий посів.
Плугом землю скроєно
Для всіх.
І бринить в околицях
Золота струна
Про безмежне поле це —
Весна!
[Вільна Україна, 03.03.1946]
03.03.1946