(Ювілейне засідання до 75-річчя з дня народження Лесі Українки).
27 лютого в театрі юного глядача ім. М. Горького відбулось загальноміське засідання партійних, радянських організацій та інтелігенції м. Львова, присвячене 75-річчю з дня народження видатної української поетеси Лесі Українки. До складу президії обираються академіки М.С. Возняк, Ф.М. Колесса, член-кореспондент Академії наук УРСР В.М. Савін, письменниця І. Вільде, заслужена артистка УРСР Л. Кривицька, заслужений діяч мистецтв УРСР В. Скляренко, заст. зав. відділом агітації й пропаганди обкому КП(б)У П. Йова, голова виконкому Львівської міськради П. Таран, професори М. Рудницький, В. Барвінський, сестра Лесі Українки — А.М. Драгоманова-Труш та інші.
З доповіддю про життя та літературну творчість Лесі Українки виступив дійсний член Академії наук УРСР Михайло Степанович Возняк.
— Слідом за Лисенком, Коцюбинським відійшла назавжди від нас полум'яна патріотка, велика поетеса Леся Українка. Кожний твір, кожна книга її були просякнуті великою ідейністю. Вона відійшла від нас в розквіті своїх творчих сил.
Великий і благодійний вплив на її життя і творчість зробила її мати Олена Пчілка — відома українська письменниця, її дядько Михайло Драгоманов, до якого вона прислухалась як до глибокого літературознавця.
Леся Українка всім своїм єством прагнула в своїх творах до об'єднання робітничих гуртків, до піднесення революційної свідомості трудящих.
Леся Українка жила і діяла за часів царського самодержавства. Багато її творів не бачили світу за її життя. Тільки тепер, за радянської влади, все її творче надбання буде видане повністю, що становитиме 15 томів.
До трибуни підходить академік Філарет Михайлович Колесса. Він особисто знав Лесю Українку: він зустрічався з поетесою у Львові в 1895 р., коли вона поверталась на Україну після смерті свого дядька Михайла Драгоманова. Академік Філарет Колесса розповідає, яку величезну допомогу Леся Українка подала йому в збиранні українських народних пісень та дум. Коли академік Колесса видав свій перший том зібраних по Україні народних пісень, дум, приказок та мелодій до них, Леся Українка писала йому: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине».
Письменниця знала, що прийде такий час, коли народи розірвуть свої кайдани, коли вони стануть вільними і щасливими. Вона не приховано висловлювала свої глибокі соціально-революційні думки. Вона своїми творами підточувала основи ненависного самодержавства. Український народ вічно шануватиме її пам'ять як дорогої і незабутньої своєї дочки.
По закінченню ювілейного засідання відбувся великий концерт, в якому взяли участь кращі сили львівських театрів та хорова капела «Трембіта». Репертуар концерту було побудовано переважно на творах Лесі Українки.
Вільна Україна
01.03.1946