Прийнято думати, що до друзів ми поблажливіші. Але дивує: якщо постраждалий перебуває з винуватцем у тісних стосунках, то реагує на ситуацію гірше, ніж коли її спричинили випадкові знайомі. Парадоксально, але, здається, це допомагає відновити дружні відносини. Принаймні такими є результати поведінкових експериментів.
Зображення: IconicBestiary/ iStock.
Переважно людські стосунки ґрунтується на взаємній співпраці. Вимогливі егоїсти в довгостроковій перспективі менш успішні, ніж екстравертивні командні гравці, оскільки позбавлені підтримки інших. Аби, незважаючи на власні помилки, не втратити прихильність оточення, більшість людей більшою чи меншою мірою виражають почуття провини – наприклад, фізичними реакціями, зокрема почервонінням, або соціальною поведінкою, що проявляється у докорах сумління.
Команда вчених на чолі з Еґлантін Жуль-Даньєр (Eglantine Julle-Danière) з Постмутського університету дослідили, як на дружні стосунки впливає провина. Спочатку вчені поставили перед піддослідними, що між собою дружили, завдання на кооперацію. В обговоренні результатів учасникам поодинці повідомили, що Піддослідний 1 винен у поганому результаті – і як наслідок учасники отримували меншу винагороду: 15 фунтів замість 20. Цим учасники повинні були поділитися одне з одним.
Як й очікували, після такого фідбеку Учасник 1 почував провину – це вчені з’ясували на підставі питальника та спостережень за лицями учасників. У середньому «винні» віддавали своєму партнерові 9 фунтів, а собі залишали 6. Що сильнішу провину вони відчували, то більше грошей віддавали – і це не залежало від того, наскільки тісною вони вважали дружбу зі своїми партнерами.
«Як і в попередніх дослідженнях, тут проявилися позитивні соціальні наслідки, пов’язані з почуттям провини, – написали вчені. – Функція провини може полягати у відновленні і власної репутації, і стосунків. Такі стосунки лежать в основі як дружби, так і всякої людської взаємодії. Своєю поведінкою винні визнають, що зробили помилку, водночас демонструють, що це не було навмисно і що розплата вже не потрібна».
Несподіваний ефект учені помітили серед піддослідних, яким повідомляли про провину їхнього друга: що тіснішою була дружба, в якій ці піддослідні перебували, що сильнішим було враження, що їхній партнер почувається винним, то менше грошей йому призначали. Щоби їм продемонструвати почуття провини партнера, науковці показували зроблені напередодні відео реакцій на негативний результат.
«Це суперечить попереднім дослідженням, згідно з якими люди поблажливіші, якщо їхній партнер проявляє відчуття провини», – сказали вчені. Ймовірною причиною такого відхилення може бути те, що якраз піддослідні, яким дуже дорога дружба, її хочуть зберегти, заплативши одноразовий «штраф», щоб помилка більше не стояла між ними і друзями. «Наші дослідження підтверджують тезу, що вина в уже утвердженій дружбі має особливо важливу функцію, чим можна пояснити більші штрафи», – підсумовують науковці.
Але результати потрібно інтерпретувати обережно. Якщо відрахувати десять пар друзів, які сильніше штрафували одне одного, то на решті – це більше ста пар – ефект не був суттєвим. Тобто до таких результатів могли призвести індивідуальні особливості, зумовлені іншими аспектами дружби, яких у дослідженні не брали до уваги.
З іншого боку, попередні дослідження також продемонстрували, що короткочасні штрафи за помилкову поведінку в довгостроковій перспективі можуть стабілізувати дружбу. «Для друга може бути важко проговорити свою провину, але довгострокові переваги можуть виправдати емоційні затрати, – кажуть науковці. – Загалом результати досліджень вказують на те, що соціальна функція емоцій залежить від виду та якості стосунків». Щоб детальніше проаналізувати ефекти провини, необхідні наступні дослідження.
Elena Bernard
Schuld: Strengere Strafen für Freunde
Royal Society Open Science, 2020, 30/12/2020, doi: 10.1098/rsos.200617)
Зреферувала С.К.
05.01.2021